Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №161/7849/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7849/26

Провадження № 3/161/2279/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 30 квітня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

якій у відповідності до ст. 268 КУпАП роз`яснені її права,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративного правопорушення серії ВАД № 847784 від 08.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , всупереч ст. 150 Сімейного кодексу України не належно виконує свої батьківські обов`язки по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 07.04.2026 приніс до навчального закладу Ліцей № 25 викрутку та тримав при собі. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала, зазначила, що син приніс до шкоди викрутку, але не діставав її з рюкзака. Також повідомила, що із сином проведено профілактичну бесіду виховного характеру за даним фактом, та приділяє сину достатньо часу щодо пояснень протиправності вчинених діянь. Просила закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з неправильною кваліфікацією її діянь.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , приходжу до таких висновків.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Частиною 2 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли з УПП у Волинській області відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено за ч.2 ст. 184 КУпАП. У графі «чи притягувалась особа до відповідальності» заповнено « так».

Таким чином, згідно з протоколом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, тобто за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч.1 ст.184 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП є повторність вчинення протягом року дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП після накладення адміністративного стягнення. Проте в доданих до протоколу документах відсутні докази того, що ОСОБА_1 піддавалась адміністративному стягненню за ч.1 ст.184 КУпАП. Зокрема, в матеріалах справи відсутня копія постанови суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка набрала законної сили.

Водночас з у витязі з ІПНП зазначається про факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, що мало місце 22.10.2025 (протокол №604010).

Суддя має розглядати справу в межах висунутого особі обвинувачення та позбавлена можливості надавати діям особи іншу правову оцінку ніж та, що зазначена в протоколі, оскільки виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії правопорушника.

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом вимог ст.256, ч. 1 ст.257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, 184, ч.2 ст. 173-8245, 256, 265, 280, 283, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК