Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №420/495/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №420/495/26

Суддя: Завальнюк І.В.

Справа № 420/495/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд :

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати нарахованої пенсії, перерахованої на підставі рішень суду, які набрали законної сили в зменшеному (до перерахунку) розмірі, з застосуванням “Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 № 821 та п.14 прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати починаючи з 01.01.2026 р. ОСОБА_1 виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , без застосування “Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) , призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 № 821 та п.14 прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” в фактично нарахованому розмірі (96473,35 грн.), без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром на весь час її довічного призначення;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2026, перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2026, перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Одеській області протиправно обмежує виплату фактично нарахованої йому пенсії, виплачуючи лише її частину (33 199,49 грн), а решту безпідставно відносить до заборгованості. Позивач стверджує, що застосування Постанови КМУ №821 від 14.07.2025 та ст. 30 Закону про Держбюджет на 2026 рік щодо боргового порядку виплат та понижуючих коефіцієнтів суперечить ст. 17, 22, 46 та 58 Конституції України. Він наголошує на пріоритетності спеціального Закону №2262-ХІІ, який не передбачає таких обмежень, та вказує на обов`язковість виконання попередніх судових рішень, якими вже було встановлено право на пенсію без обмеження максимальним розміром. Позивач акцентує увагу на тому, що підзаконні акти Уряду та закон про бюджет не можуть звужувати обсяг існуючих прав, змінювати порядок виконання судових рішень або мати зворотну дію в часі. Позивач посилається на практику Верховного Суду та КСУ щодо недопустимості встановлення обмежень виплати пенсій через бюджетне законодавство, вважаючи дії ПФУ втручанням у його право на мирне володіння майном. Відтак, він вимагає виплати повної суми пенсії (96 473,35 грн) у грошовій формі без будь-яких коефіцієнтів чи дискримінаційних порядків.

Ухвалою судді від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.01.2026 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши законність обмеження пенсії максимальним розміром згідно зі ст. 2 Закону № 3668, який залишається чинним. Відповідач стверджує, що Рішення Конституційного Суду № 7-рп/2016 стосувалося іншої редакції закону, тому посилання позивача на нього є безпідставними. Управління обґрунтовує зменшення виплат застосуванням з 01.01.2026 обмежувальних коефіцієнтів, запроваджених статтею 30 Закону про Держбюджет на 2026 рік та постановою КМУ № 1778 для періоду воєнного стану. Пенсійний орган наголошує, що права за статтею 46 Конституції України не є абсолютними і можуть обмежуватися в умовах війни задля балансу суспільних інтересів та фінансової спроможності держави. Також посилається на постанову КМУ № 821 від 14.07.2025, яка встановив особливий порядок виплати судових пенсій залежно від наявних бюджетних асигнувань. Відповідач зазначає, що як одержувач, а не розпорядник коштів, він не може здійснювати виплати понад ліміти, встановлені тимчасовим розписом на 2026 рік. ГУ ПФУ стверджує, що виплата пенсії у розмірі 33 199,49 грн замість нарахованих 96 473,35 грн є правомірною, оскільки різниця обліковується як борг і буде виплачена пропорційно фінансуванню. Управління наголошує, що діє виключно у спосіб, передбачений чинними підзаконними актами, які не визнані неконституційними.

22.01.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою обмеження пенсійних виплат порушує конституційний принцип пропорційності та право на соціальний захист. Позивач стверджує, що уряд не наділений повноваженнями змінювати порядок виконання судових рішень, який згідно зі ст. 129-1 Конституції визначається виключно законом. Він вказує на неправомірність застосування Постанови КМУ № 821, оскільки вона має зворотну дію в часі та суперечить ст. 52 Закону № 2262-ХІІ, яка вимагає щомісячної виплати пенсії у повному обсязі в грошовій формі. Механізм пропорційних виплат веде до нескінченного зростання заборгованості в арифметичній прогресії, що фактично нівелює суть пенсійного забезпечення. Крім того, він звертає увагу на суперечливість дій ГУ ПФУ, яке в листах заперечує застосування обмежувальних коефіцієнтів Постанови № 1778, але фактично використовує їх у протоколах розрахунку. Позивач підкреслює, що право на перерахунок без обмежень уже було підтверджене рішеннями судів, які набрали законної сили, а нові підзаконні акти не можуть скасовувати ці гарантії.

27.02.2026 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшли заперечення, згідно з якими у січні 2026 року не надходило навіть тих доплат, що передбачені згаданою Постановою № 821, що свідчить про повне ігнорування ГУ ПФУ в Одеській області судових рішень. Позивач зауважує, що перерахунок, проведений відповідачем у лютому 2026 р., змінив суму фактичної виплати, що лише підтверджує триваюче порушення його прав.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 420/8161/25 (набрало законної сили 08.08.2025) ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2025 з урахуванням індексації згідно з Постановою КМУ № 209 без обмеження її максимального розміру та без застосування понижуючих коефіцієнтів.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/26426/25 ГУ ПФУ було проведено перерахунок, за результатами якого розмір фактично нарахованої пенсії позивача склав 96 473,35 грн.

Відповідачем здійснено зазначений перерахунок пенсії 16.12.2025, однак фактичну виплату за цим розрахунком у повному обсязі здійснено не було. Нарахована сума у розмірі 96 473,35 грн залишилася лише в документах (протоколі розрахунку), тоді як до виплати було призначено значно меншу суму.

Позивач 30.12.2025 р. звернувся через https://portal.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області ВЕБ-15001-Ф-С-25-354938 з заявою стосовно ОСОБА_1 з 1 січня 2026 року проводити виплату фактично нарахованої пенсії без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром на весь час її довічного призначення та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених статтею 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” та Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум. Виплату пенсії з 01 січня 2026 року проводити , призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , без застосування “Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 № 821 в фактично нарахованому розмірі (96 473.35 грн.), без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром на весь час її довічного призначення.

31.12.2025 на картковий рахунок позивача надійшли дві виплати в рахунок поточної заборгованості у розмірах 8 043,40 грн та 7 461,42 грн, що склало лише 7,165% від загальної суми боргу ПФУ.

06.01.2026 позивач отримав щомісячну пенсію на картковий рахунок у розмірі 33 199,49 грн, що відповідає розміру пенсії до перерахунку. Різницю між нарахованими 96 473,35 грн та фактично виплаченими коштами ГУ ПФУ перевело у категорію заборгованості, яка за грудень 2025 та січень 2026 років склала 61 273,86 грн та 63 273,75 грн відповідно.

06.01.2026 ГУ ПФУ в Одеській області надало відповідь № 1500-0203-8/2158, у якій проігнорувало суть звернення позивача, пославшись на те, що його пенсія вже визначена на рівні 94 473,35 грн (згідно з попереднім рішенням суду), фактично відмовивши у виплаті за новим розрахунком у повному розмірі.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з частинами першою і третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі Постанова № 1778) встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постановою № 1779 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України "Про Державний бюджет України" та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та / чи норми пенсійного забезпечення, зокрема Постанови № 1778, є протиправним.

Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то в ухвалі від 06.02.2025 у справі № 520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб).

Щодо вимог про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постановою КМУ № 1778, суд вважає їх обґрунтованими.

Так, спеціальним законом, що регулює правовідносини позивача, є Закон № 2262-ХІІ, положення якого з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 забороняють будь-яке обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром. Оскільки норми закону про бюджет не можуть змінювати обсяг соціальних гарантій, визначених спеціальним законодавством, а підзаконні акти Уряду (зокрема Постанова № 1778) не можуть запроваджувати нові коефіцієнти, що звужують зміст права на соціальний захист, дії ГУ ПФУ щодо застосування таких обмежень з 01.01.2026 є протиправними.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати виплату пенсії позивачу в повному нарахованому розмірі без застосування обмеження нарахованих сум понад 10 прожиткових мінімумів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі - Порядок № 821).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно пункту 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку № 821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

За обставин розглядуваного спору, причиною невиплати заборгованості позивачу з пенсії є відсутність бюджетних асигнувань у відповідача та встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Отже, пенсійний орган виконав рішення Одеського окружного адміністративного суду з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", про що свідчить проведений перерахунок пенсії, нарахування доплати та включення заборгованості у перелік одержувачів виплат на виконання судових рішень.

Положеннями Порядку №821 не визначено нові умови для перерахунку пенсії, а встановлено саме порядок виплати пенсій, які перераховані на виконання судових рішень.

Станом на дату розгляду справи постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 № 821 є чинною, а відтак, затверджений нею Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, є обов`язковим у застосуванні пенсійними органами.

Таким чином, позовні вимоги частині визнання протиправним застосування Постанови КМУ від 14.07.2025 № 821 суд вважає необґрунтованими.

Так, Постанова № 821 не змінює розмір призначеної пенсії та не встановлює нових умов її нарахування, а лише визначає адміністративний механізм (процедуру) здійснення виплат з бюджету ПФУ на виконання судових рішень у межах наявних асигнувань.

Оскільки дана постанова є чинною, не визнана неконституційною та є обов`язковою для виконання органами Пенсійного фонду як суб`єктами владних повноважень, дії ГУ ПФУ щодо включення перерахованих сум до відповідних реєстрів та виплата їх у порядку черговості та пропорційності фінансуванню відповідають принципу законності.

Отже, сам факт виплати заборгованості за минулий час частинами згідно з Порядком № 821 не свідчить про протиправність дій органу ПФУ, допоки вказаний нормативно-правовий акт залишається елементом діючої правової системи.

Суд підкреслює, що оскільки вказана постанова є чинною та обов`язковою для виконання органами Пенсійного фонду, дії відповідача щодо нарахування повної суми пенсії з одночасним віднесенням частини виплати до заборгованості (переліку на виконання судових рішень) відповідають чинному нормативному регулюванню бюджетного процесу.

Таким чином, право позивача на отримання нарахованих сум реалізується у спеціальному порядку, визначеному Урядом для управління державними фінансами в період воєнного стану, що виключає можливість зобов`язання відповідача здійснити одноразову виплату всієї суми боргу поза межами встановленої процедури пропорційного фінансування.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2026, перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2026, перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua