Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №420/40773/25
Суддя: Попов В.Ф.
Справа № 420/40773/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЙНОРТ” до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2025 року № 13222142/35929826 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 28.07.2025 року складеної Товариством з обмеженою відповідальністю “СТАЙНОРТ”;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю “СТАЙНОРТ”, податкову накладну № 6 від 28.07.2025 року датою її фактичного подання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між ТОВ “СТАЙНОРТ” та ТОВ «СВЕТОВИТ» укладено усний договір поставки шляхом виставлення рахунку №СТ000001023 на оплату. 28.07.2025 року ТОВ «СВЕТОВИТ» була здійснена попередня оплату товару 125 116,14 грн. у тому числі ПДВ 20 852,69 грн, про що складено податкову накладну № 6 від 28.07.2025 року, яка була направлена на реєстрацію. Реєстрація була зупинена з підстав відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На вимогу податкового органу направлено первинні документи, але незважаючи на їх подання, відповідачем прийняте рішення яким відмовлено у реєстрації з підстав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Таке рішення є протиправним, просять задовольнити позовні вимоги, оскільки надані документи в сукупності підтверджують здійснення господарської операції та обґрунтованість видання податкової накладної.
Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 3403, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були надані документи, які в своїй сукупності не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Проаналізувавши документи, надані Платником до Контролюючого органу, останній дійшов висновку про наступне: Порушено норми п. 51 Постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме: - Банківська виписка за 28.07.2025 – не завірена належним чином підписами посадових та службових осіб, а отже, не відповідають приписам п.п. 5, 6 зазначеної Постанови.
Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
25 липня 2025 року ТОВ «Стайнорт» було виставлено рахунок №СТ000001023 на оплату ТОВ «СВЕТОВИТ» та укладено усний договір поставки.
28.07.2025 року ТОВ «СВЕТОВИТ» було здійнено попередню оплату товару 125 116,14 грн. у тому числі ПДВ 20 852,69 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 28.07.2025 року.
Товар було відвантажено ТОВ «СВЕТОВИТ» згідно видаткової накладної № 974 від 29.07.2025 року, та товарно-транспортної накладної № Р974 від 29.07.2025 року.
ТОВ “СТАЙНОРТ” складено податкову накладну № 6 від 28.07.2025 року на загальну суму 125 116,14 грн. у тому числі ПДВ 20 852,69 грн та направлено до ДПС України для проведення її реєстрації в ЄРПН.
Згідно квитанції від 13.08.2025 року зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку корегування в ЄРПН (далі – Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 29.07.2025 року № 7 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3403, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)…». Додатково запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН.
27.08.2025 року ТОВ «Стайнорт» повідомлення № 6 з наданням пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з наданням всіх вищезазначених первинних документів складених по господарській операції.
Рішенням Комісії № 13222142/35929826 від 28.08.2025 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 6 від 28.07.2025 року в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства.
02.09.2025 року Позивачем було подано скаргу на рішення № 13222142/35929826 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 28.07.2025 року в ЄРПН.
За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, рішенням №35815/35929826/2 від 09.09.2025 року скарга залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 28.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи із такого.
Спірні правовідносини врегульовують Податковий кодекс України, постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” (далі - Постанова №1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше є дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню або дата відвантаження товарів.
За правилами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються (пункт 11 Порядку №1165) :
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку №520.
Пункт 1 вказаних Критеріїв передбачає, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання щодо реальності господарської операції, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме для вирішення питання ризиковості здійснення операцій, виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, ризиковості операцій.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
За правилами пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз указаних норм свідчить, що законодавець встановив чітку та послідовну процедуру реалізації обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної, яка поєднує як обов`язок платника податку належним чином документально підтвердити здійснення господарської операції, так і повноваження контролюючого органу здійснювати превентивний контроль за дотриманням вимог податкового законодавства.
У цій справі, відповідач відмовив у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Суд не погоджується з рішеннями комісії про відмову у реєстрації РК, оскільки позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН, вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення та не є складеними з порушенням законодавства. Позивачем надані до податкового органу не тільки первинні документи щодо постачання товару, але і документи щодо його оплати, а саме платіжну інструкцію та виписку банку.
Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації РК про те, що наданні платником податку копії документи, складені/оформлені із порушенням законодавства, відповідач не зазначає які саме документи є такими, та в чому полягають порушення, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу, чи з якими порушеннями законодавства вони складені.
Аналізуючи відзив податкового органу, суд зазначає, що фактично він базується на цитуванні приписів Порядку №520, Порядку №1165 та ПК України, а не виходячи з фактичних обставин видання ПН позивачем та господарської операції.
Суд зазначає, що відповідач вимагає від платника податків надати фактично весь перелік документів зазначений в п. 5. Порядку № 520, та інші документи на власний розсуд, які відсутні у вказаному переліку, без врахування тих приписів, що зазначений пункт передбачає що такий перелік “може включати” зазначені у ньому документи. Тобто, платник документів може і не мати у своєму розпорядженні документів які зазначено в цьому переліку в силу відсутності потреб чи необхідності їх складання, як наприклад сертифікатів якості товарів, лабораторних висновків.
На думку суду, визначальним для переліку документів, що підлягають витребуванню є ті, які дають підстави для висновку про наявність чи відсутність підстав для реєстрації ПН/РК що зазначені у ст. 187 ПКУ.
При цьому, якщо платник податків надав документи та пояснення, які на думку податкового органу є недостатніми для реєстрації ПН, то в силу приписів п. 9 Порядку № 520 податковий орган надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.
У цій справі податковий орган не витребовував додаткові пояснення та документи, та прийняв рішення про відмову у реєстрації ПН, зазначивши про ненадання документів які він не витребовував та які не зазначені у переліку Порядку № 520.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання податковим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Використання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. (Постанова ВС КАС від 12.02.2025р справа №160/34198/23).
В результаті подання цього позову, суд розглядає ті обставини, які не були предметом розгляду суб`єкта владних повноважень при прийняті оскаржуваного рішення, та на думку суду ці обставини створюються, формуються податковим органом лише після відкриття провадження по справі, а тому і мають ознаки свавільності і необгрунтованості.
Жодних заперечень, щодо істотних умов договору, проведених розрахунків, руху активів, постачання товару і реальності операції відповідач не зазначив, що є проявом зі сторони суб`єкта владних повноважень надмірного формалізма при дослідженні наданих документів, який жодним чином не групується на приписах ПКУ.
Лише у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області зазначило свої зауваження щодо банківської виписки за 28.07.2025 – не завірена належним чином підписами посадових та службових осіб банку, а саме підпис надавача платіжних послуг та підпис особи, що здійснювала платіжну операцію.
Суд зазначає, що сам факт невідповідності банківських виписок Постанові НБУ не є підтвердженням нездійснення розрахунків між учасниками договору та не спростовує факт поставки товару/надання послуг, тобто настання однієї з подій передбачених ст. 187 ПК України. При цьому податковий орган не спростовує факт розрахунків та постачання товару відповідно до укладених договорів.
Банківська виписка не виконує функцій первинного документа для отримувача коштів, (п.1.30 Закону 2346 “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”) тобто не фіксує здійснення певної операції, а тільки узагальнює інформацію щодо їх проведення про надходження коштів на рахунки та їх зарахування. Отже, якщо документ не містить достатньо відомостей про операцію або взагалі не містить такої, то це не первинний документ. Клієнт банку отримує банківську виписку, через систему електронних платежів “Кліент-Банк”, яка є регістром бухгалтерського обліку.
Податковий орган у відзиві посилається на приписи пунктів 41 та 42 Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг» які врегульовують питання оформлення первинних документів, а саме платіжних первинних документів, яким є платіжні інструкції, а не виписка банку про вже здійсненні платежі та надані послуги.
Сам факт невідповідності банківських виписок Постанові НБУ не є підтвердженням нездійснення розрахунків між учасниками договору та не спростовує факт поставки товару/надання послуг, тобто настання однієї з подій передбачених ст. 187 ПК України. При цьому податковий орган не спростовує факт розрахунків та поставку товару відповідно до укладених договорів, а лише досліджує вищевказані документи щодо їх оформлення.
Співставляючи підстави зупинення реєстрації ПН викладені у квитанції, а саме що "Обсяг постачання товару/послуги 3403, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання" та підстави зазначені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що податковий орган жодним чином після зупинення реєстрації ПН не надавав оцінку обсягам постачання і не розглядав це як підставу для відмови у реєстрації ПН, що свідчить про наявність розбіжностей в обґрунтуванні правомірності прийнятого рішення та відсутності їх логічності та послідовності.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Воно не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а надані документи та пояснення є достатніми для її реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.
Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України їх зареєструвати.
При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.
Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих ними рішень, а тому вони є протиправним та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ТОВ “СТАЙНОРТ” задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2025 року № 13222142/35929826 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 28.07.2025 року складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» код ЄДРПОУ 35929826.
Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» (65031, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Промислова, будинок, 28А, код ЄДРПОУ 35929826), податкову накладну № 6 від 28.07.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "АВІВ" (ЄДРПОУ 45031903) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua