Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №400/8266/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 р. справа № 400/8266/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачівВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ,

провизнання протиправною та скасування постанови, оформленої довідкою від 03.07.2025 р., визнання протиправним та скасування наказу № 95 від 04.07.2025 р. в частині

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1 або ІНФОРМАЦІЯ_4 ), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 3), за участі третьої особи - військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 2025-0703-1535-1272-7 від 03.07.25 р., за результатами проведеного 03.07.25 р. медичного огляду ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" № 95 від 04.07.25 р. в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що комісією не було враховано всіх наявних захворювань, згідно з медичними довідками та загальним станом здоров`я позивача, тому оскаржуване рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято з порушеннями Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та не відображає реальний стан здоров`я та придатності до військової служби позивача, а також, невірно визначено причинний зв`язок захворювань.

Від відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_6 , до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що за заявою ОСОБА_1 з проханням взяття на військовий облік військовозобов`язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу він був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . За направленням № 4286128 від 03.07.25 р. ОСОБА_1 був направлений на проходження військово-лікарської комісії на базі закладу охорони здоров`я КНП «Міська лікарня № 3» про що свідчить запис та особистий підпис ОСОБА_1 в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію. За результатом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 гр. ОСОБА_1 , був визнаний придатним до військової служби (довідка ВЛК №2025-0703-1535-1272-7 від 03.07.25 р.). Відтак, призов позивача на військову службу під час мобілізації" на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" № 95 від 04.07.25 р. є правомірним.

Від позивача до суду надійшли пояснення на відзив, в яких він повністю заперечує обґрунтування відповідача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Від ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями врегульована Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.08 р. № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.08 р. за № 1109/15800 (далі - Положення № 402). Вважає, що позивач не навів які порушення процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення були допущені під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 відповідачем 3. Також, зазначив, що згідно з Положенням № 402 саме ЦВЛК є компетентним органом яка з урахуванням висновків ВЛК, додаткових даних та обстежень позивача має право переглянути ці висновки.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 24.02.26 р. суд прийняв справу до свого провадження та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

За направленням № 4286128 від 03.07.25 р. ОСОБА_1 був направлений на проходження військово-лікарської комісії на базі закладу охорони здоров`я КНП «Міська лікарня № 3» про що свідчить запис та особистий підпис ОСОБА_1 в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.

За результатом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2025-0703-1535-1272-7 від 03.07.25 р.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" № 95 від 04.07.25 р. було призвано ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Частиною 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин .

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, зокрема організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів;

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 560 від 16.05.24 р., яка набрала чинності 18.05.24 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» пунктом 70, 72, 73 передбачено, що медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ТЦК.

Рішення військово-лікарської комісії при обласному ТЦК про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.

Отже цими нормами передбачений чіткий порядок оскарження висновку ВЛК.

Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Згідно зі статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ затверджене наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.08 р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу (в редакції чинній на момент проходження ВЛК).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим

Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

П.2.1. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

2.5. Позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК)

2.5.1. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема

ВЛК ТЦК та СП;

2.5.11. Документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

2.8. ВЛК ТЦК та СП

2.8.1. ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

2.8.2. ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

2.8.3. ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

2.8.4. На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

2.8.5. У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.

Також наказом № 402 передбачено порядок проходження медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

П.3.1. Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Відповідно до норм наказу № 402 позивач повинен був звернутись до ВЛК при обласному ТЦК та СП, який має право перегляду та контролю постанов ВЛК при районному ТЦК.

Наказом № 402 не передбачено право на оскарження висновку ВЛК при районному ТЦК до суду.

Позивач не дотримався вимог постанови КМУ № 560 (п.п. 70, 72, 73 щодо порядку оскарження), норм Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 р. у справі № 240/13173/22, у справі № 600/3273/22.

Також позивач зазначає, що комісією не було враховано його стану здоров`я.

З цього приводу суд звертає увагу на постанову від 10.02.22 р. у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 р. у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 р. у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади - ВЛК та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права. (постанова ВС від 12 лютого 2021 р. у справі № 820/5570/16).

Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК.

Щодо оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" № 95 від 04.07.25 р. в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , то суд зазначає наступне.

Так, в постанові від 05.02.25 р. у справі № 160/2592/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголосив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Таким чином, в ході розгляду справи позивачем не надано належних доказів на підтвердження протиправності оскаржуваного наказу.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), за участі третьої особи - військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз