Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №340/8637/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №340/8637/25

Суддя: М.Я. САВОНЮК

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8637/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати дії відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправними з підстав ненадання йому відстрочки від служби під час мобілізації;

- зобов`язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 надати йому відстрочку від служби під час мобілізації відповідно до положення п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що здійснює постійний догляд за своєю бабусею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є інвалідом І групи та потребує постійного стороннього догляду. З метою оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подав до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву встановленого зразка разом із документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ). Проте Комісією щодо розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки у зв`язку з наявністю інших осіб, які можуть здійснювати догляд за бабусею.

Вважає таку відмову протиправною, адже до заяви долучив вичерпний перелік документів, якими підтверджується наявність права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Вказує, що його дядько ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а мати ОСОБА_4 з 09.02.2013 проживає та працює у Республіці Польща, а тому не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 . Інші члени сім`ї першого ступеня споріднення у ОСОБА_2 відсутні.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що належним відповідачем у справі є Комісія з розгляду питань по наданню відстрочки від призову на військову службу.

Вказує, що за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг заяви від 08.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ Комісією прийнято протокольне рішення про відмову у наданні відстрочки у зв`язку з наявністю у особи, яка потребує догляду доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка може і зобов`язана здійснювати догляд. З метою інформування заявника про прийняте рішення останньому направлено повідомлення 20251215-235155 від 22.12.2025.

Зауважує, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається членам сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи лише за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медикосоціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Проживання доньки ОСОБА_2 за кордоном не є підставою для звільнення від обов`язку здійснювати догляд за матір`ю.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

09.01.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази по справі.

27.02.2026 ухвалою суду повторно витребувано у військовій частині Військовій частині НОМЕР_2 докази.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 як військовозобов`язаний (а.с. 4).

Позивач є внуком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є особою з інвалідністю першої групи (підгрупа Б) загального захворювання з 29.07.2025 та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується Витягом №247/25/2102/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №247/25/2102/Р від 16.09.2025 (а.с. 6).

Відповідно до Акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 02.10.2025 ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Дядько позивача (син особи з інвалідністю) ОСОБА_3 , є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наказами командира військової частини №34 від 01.02.2025 та №255 від 01.09.2025 (а.с. 53, 54).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 07.05.1974 у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 (мати позивача) (а.с. 25).

Відповідно до відомостей, що містяться у паспорті для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданому 21.12.2018 на ім`я ОСОБА_4 , остання 20.08.2024 перетнула державний кордон України та в`їхала на територію Республіки Польща, має посвідку на постійне проживання в цій державі, працює згідно укладених договорів про надання послуг (а.с. 14, 15, 18-20).

08.12.2025 позивач через Центр надання адміністративних послуг звернувся до комісії по наданню відстрочок ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення особою з інвалідністю I або II групи, за умови підтвердженої неможливості членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати такий догляд) (а.с. 10).

За результатами розгляду заяви позивача протоколом від 17.12.2025 №117 комісія щодо розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки наявні члени сім`ї першого ступеню спорідненості (донька) та не надано підтвердження неможливості здійснення догляду (а.с. 43).

Про прийняття спірного рішення позивача було належним чином повідомлено центром надання адміністративних послуг шляхом направлення повідомлення 20251215-235155 від 22.12.2025 (а.с. 11).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Законом №3543-ХІІ встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Відповідно до частин 7, 8 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

За змістом пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

Військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів подають заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4 особисто на ім`я голови комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі за місцем перебування на військовому обліку.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (Офіційний вісник України, 2024 р., №49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. №1364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Приписами пункту 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпунктах 3 - 6 пункту 2, пункті 4 додатка 5, надається на строк дії відповідних законних підстав.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", наведений у додатку 5 до Порядку №560.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", наведений у додатку 5 до Порядку №560.

Зокрема, документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, передбаченої пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (у редакції на час спірних правовідносин) є: для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, за змістом пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:

по-перше, зайнятість військовозобов`язаного, який є членом сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, постійним доглядом за такою особою;

по-друге, відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення із зазначеною особою, або якщо такі члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Тобто, лише сукупність наведених обов`язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за цією підставою.

Судом встановлено, що позивач є внуком ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю першої групи (підгрупа Б) загального захворювання з 29.07.2025 та потребує постійного стороннього догляду. Тобто, позивач є членом сім`ї другого ступеня споріднення для ОСОБА_2 .

08.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до комісії по наданню відстрочок ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зі змісту витягу з протоколу Комісії від 17.12.2025 №117 слідує, що підставою відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за його заявою від 08.12.2025 є наявність особи першого ступеня споріднення (доньки), яка згідно із законом зобов`язана здійснювати догляд за ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджено, що у ОСОБА_2 є син ОСОБА_3 та донька (мати позивача) ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 , є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , тому не має змоги здійнювати догляд за своєю матір`ю.

ОСОБА_4 постійно проживає у Республіці Польща, тому згідно доводів позивача, не може здійснювати постійний догляд за матір`ю.

З цього приводу суд зазначає, що статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до частини 1 статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Статтею 47 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.93 №3721-XII визначено, що діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.

Отже, чинне законодавство України передбачає, що діти як члени сім`ї першого ступеня споріднення мають пріоритетний обов`язок щодо здійснення догляду за своїми батьками, які через інвалідність або похилий вік потребують постійного догляду.

У свою чергу, відсутність факту спільного проживання/проживання за кордоном чи досягнення пенсійного віку членом сім`ї першого ступеня споріднення, пунктом 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не визначено як підставу неможливості здійснення догляду за особою з інвалідністю І чи II групи. Вказана норма Закону надає право військовозобов`язаному на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації виключно за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення у особи з інвалідністю І чи II групи або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що матір позивача ОСОБА_4 , сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не надано належних доказів того, що він є єдиною особою, хто може утримувати бабусю, зокрема доказів неможливості здійснення догляду за ОСОБА_2 її донькою - ОСОБА_4 , яка зобов`язана за законом утримувати свою матір.

Суд звертає увагу й на те, що за змістом пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII наявність членів сім`ї першого ступеня споріднення допускає надання військовозобов`язаному другого ступеня споріднення відстрочки лише у разі підтвердження неможливості виконання відповідних обов`язків такими членами сім`ї першого ступеня споріднення за станом здоров`я.

Відсутність таких документів є підставою для висновку про не підтвердження права на відстрочку з відповідних правових підстав.

З приводу нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , якою остання повідомляє, що постійний догляд за нею здійснює її онук - позивач у справі, суд повторно зазначає, що чинне законодавство пов`язує можливість надання відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не з констатацією факту здійснення догляду певною особою, а з самим фактом наявності/відсутності у особи, за якою здійснюється догляд, членів сім`ї першого ступеня споріднення, які здатні здійснювати догляд за нею.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 травня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua