Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №300/1181/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. справа № 300/1181/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Василевська Анжела Анатоліївна 02.03.2026 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄДРПВР про виключення позивача з військового обліку відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , оскільки позивача було визнано не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Даний факт також підтверджується відповідними відмітками, що містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , зокрема, про зняття з військового обліку від 15.07.2022 та про виключення з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Позивачем було направлено заяву від 10.12.2025 Відповідачу з проханням внести відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інформаційних систем "Оберіг" та "Резерв+". Згідно трекінгу поштового відправлення № 0405000420115 заява позивача була вручена відповідачу 23.12.2025. Станом на момент звернення до суду з даним позовом відповіді за результатами розгляду заяви позивача не надходило.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.03.2025 відповідачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ "б" Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 (а.с. 18).

31.10.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано позивачу тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , відповідно до якого:

- графа "13": позивача 15.07.2022 виключено з військового обліку;

- графа "14": 15.07.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (а.с. 19, 20).

Відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого 07.12.2025 в мобільному застосунку Міністерства оборони України "Резерв+" позивач є військовозобов`язаним (а.с. 21).

Позивач рекомендованим відправленням № 0405000420115, направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 10.12.2025, вручено 23.12.2025, в якій просив внести у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" та "Резерв+" відомості про виключення позивача з військового обліку (а.с. 15-17).

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивача згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , позивач звернувся до суд з цим позовом, просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести відомості про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Нормами статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів " № 1951-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Як встановлено, згідно довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159, виданої 2 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ "б" Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 (а.с. 18).

31.10.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано позивачу тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , відповідно до якого:

- графа "13": позивача 15.07.2022 виключено з військового обліку;

- графа "14": 15.07.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (а.с. 19, 20).

Згідно з частинами 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Отже, на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов`язок вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частинами 1, 3 статі 14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Також суд зазначає про те, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Статтею 18 Закону № 393/96-ВР встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону № 393/96-ВР, відповідно до якої, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до норм статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як встановлено, позивач рекомендованим відправленням № 0405000420115, направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 10.12.2025, вручено 23.12.2025, в якій просив внести у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" та "Резерв+" відомості про виключення позивача з військового обліку (а.с. 15-17).

Жодних доказів розгляду по суті заяви позивача щодо невнесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" відмітки про виключення позивача з військового обліку відповідач суду не надав, правом на подання відзиву до суду не скористався.

Отже, відповідач не розглянув по суті заяву позивача щодо внесення відомостей про позивача як про особу, яка є виключеною з військового обліку відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини справи, надаючи оцінку факту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає в нерозгляді заяви позивача щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку від 10.12.2025 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву позивача щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку в Реєстр "Оберіг" від 10.12.2025.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивача, згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку позивач до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.07.2022 № 115/2159 та запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Оскільки відповідач не здійснював розгляд заяви позивача по суті, а судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 3статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 що полягає в нерозгляді заяви ОСОБА_1 щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку від 10.12.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку в Реєстр "Оберіг" від 10.12.2025.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.