Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №201/11034/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №201/11034/25

Суддя: Сластьон Анна Олегівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 рокуСправа №201/11034/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 04.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

-визнати дії відповідача протиправними з приводу ненадання позивачу відповіді на заяву про скасування помилкового внесення до розшуку та порушення правил військового обліку та з`ясування отриманого повідомлення про начебто порушення позивачем ОСОБА_1 військового обліку;

-зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: виключити відомості з бази даних реєстру «Оберіг» про розшук позивача та виключити відомості що визначені у позначці, яка відображається у військово-обліковому документі позивача ОСОБА_1 мобільного додатку «Резерв+»: розшукує ТЦК та СП порушення військового обліку.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в його особистому кабінеті в застосунку «Резерв+» з`явилася позначка про порушення ним правил військового обліку у зв`язку з неявкою до ТЦК та СП за повісткою. Позивач вважає дії ТЦК та СП протиправними, оскільки ним жодна повістка не отримувалася. Також зазначає, що відповідачем помилково віднесено позивача до порушників правил військового обліку, оскільки позивач є особою, яка має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач вказує на допущену відповідачем бездіяльність в частині ненадання відповіді на звернення позивача про скасування помилкового внесення відомостей щодо нього як порушника правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вважаючи свої права порушеними, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року адміністративну справу №201/11034/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

17 грудня 2025 року справа №201/11034/25 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та було проведено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого головуючим суддею визначено Сластьон А.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року справу прийнято до розгляду судді Сластьон А.О. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07 жовтня 2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначається про те, що 01.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я позивача рекомендованим поштовим відправленням №0610202756053 з описом вкладення направлена повістка №958926 про необхідність явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 13.11.2024 о 09.00 для уточнення даних. На адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 повернулося рекомендоване поштове відправлення №0610202756053 із вказаною в ньому причиною повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». 05.12.2025 до Національної поліції сформовано електронне звернення Е616547 про необхідність затримання та доставки військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки військовозобов`язаний не прибув за повісткою №958926 до органу військового управління, де перебуває на військовому обліку. Відповідач зазначає, що у зв`язку із вищенаведеним позивача віднесено до порушників правил військового обліку і виправлення такого порушення можливе лише шляхом самостійного прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, за наслідком чого буде скасовано звернення до органів Національної поліції. Також, відповідач заперечує отримання ним звернення відповідача від 24.06.2025, що виключає протиправну бездіяльність в частині ненадання відповіді на звернення. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є військовозобов`язаною особою та, відповідно до відомостей електронного військового квитка в застосунку «Резерв+», перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням №0610202756053 з описом вкладення направлена повістка №958926 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 13.11.2024 о 09.00 для уточнення даних.

На адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 повернулося рекомендоване поштове відправлення №0610202756053 із зазначеною в ньому причиною повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

05.12.2025 до Національної поліції сформовано електронне звернення Е616547 щодо затримання та доставки військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки військовозобов`язаний не прибув за повісткою №958926 до органу військового управління, де перебуває на військовому обліку.

24 червня 2025 року ОСОБА_1 під час формування електронного військово-облікового документу у застосунку РЕЗЕРВ+ стало відомо про те, що він є порушником правил військового обліку.

Не погодившись з вищевказаним порушенням, 24.06.2025 ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено заяву про скасування помилкового внесення до розшуку, однак відповіді на вказану заяву не надходило.

Станом на день подання позову в застосунку «Резерв+» міститься позначка про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Статтею 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

За правилами пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Отже, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що Центрально-міський районний у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Повертаючись до обставин справи.

Позивачем уточнено облікові дані 24.04.2025.

З матеріалів справи вбачається, що внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів пов`язано саме з неявкою позивача за повісткою.

01.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням №0610202756053 з описом вкладення направлена повістка №958926 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 13.11.2024 о 09.00 для уточнення даних.

На адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 повернулося рекомендоване поштове відправлення №0610202756053 із зазначеною в ньому причиною повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, відповідачем дотримано вимоги п. 41 Порядку №560 щодо належного оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП.

Натомість, позивач не з`явився у зазначені у повістці місце та строк до ТЦК та СП, що свідчить про невиконання ним обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 Закону №3543-XII, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем доведено наявність підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку у зв`язку із неприбуттям до ТЦК та СП за повісткою.

Також, суд звертає увагу, що позивачем отримано відстрочку у 2025 році, в той час як повістка надсилалася в листопаді 2024 року - задовго до отримання відстрочки.

З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виключити відомості з бази даних реєстру «Оберіг» про розшук позивача та виключити відомості що визначені у позначці, яка відображається у військово-обліковому документі позивача ОСОБА_1 мобільного додатку «Резерв+»: розшукує ТЦК та СП порушення військового обліку.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 .

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Згідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 24.06.2025 ОСОБА_1 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про скасування помилкового внесення до розшуку, однак відповіді на вказану заяву не отримав.

На підтвердження направлення звернення до ТЦК та СП позивач надав до суду опис вкладення до цінного листа від 24.06.2025 з відміткою співробітника поштового відділення, накладну №4900000588739.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження надання відповіді на запит позивача від 24.06.2025, що свідчить про допущену ним протиправну бездіяльність, а не про протиправно вчинені дії, як зазначає позивач у позові.

Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вимоги щодо зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 24.06.2025 та надати відповідь ОСОБА_1 в позовній заяві не заявлялися.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їхньому безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон

Оригінал: reyestr.court.gov.ua