Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №515/334/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/334/26

Провадження № 1-кп/515/814/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону – ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження № 12026162240000089, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2026 року, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Татарбунари Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, на час вчинення правопорушення механіка-водія пожежного відділення пожежної роти Військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «старший солдат», в силу ст.89 КК України не судимого ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем та проходячи службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді механіка-водія пожежного відділення пожежної роти Військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «старший солдат», діючи з прямим умислом, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, будучи достеменно обізнаним з постановою Саратського районного суду Одеської області від 16 січня 2025 року по справі № 515/1694/24, згідно з якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, нехтуючи вказаною судовою забороною, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 17 січня 2026 року близько 17 години 20 хвилин керував автомобілем марки «ВАЗ-21013», державний номерний знак НОМЕР_2 , та рухався по вул. Івана Кожедуба в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області до моменту його зупинення співробітниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України за ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати. Надав суду показання у відповідності з встановленими обставинами зазначеними у обвинувальному акті, погодився з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорював їх, а також визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, зміст цих обставин вказаними особами розуміється правильно, сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, що узгоджується з ч.3 ст.349 та ст.351 КПК України.

Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю вказаних доказів, які є достовірними та узгоджуються між собою.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що на час вчинення кримінального правопорушення мав вік 21 рік, за місцем проживання характеризується позитивно, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, непрацевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра КНП «Татарбунарська БЛ» не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відсутні.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії нетяжких, обставини та мотиви його вчинення, наслідки його вчинення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий, та приходить висновку, що для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім буде призначення покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі, передбаченому санкцією статті.

Призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого, який злочин вчинив вперше та щиро покаявся, беззастережно визнав свою винуватість.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн.

Речовий доказ по справі DVD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

За правилами, встановленими ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому.

Суддя ОСОБА_1