Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №688/1911/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №688/1911/26

Суддя: Березюк Н. П.

Справа 688/1911/26

№ 1-кп/688/196/26

Вирок

Іменем України

04 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026244000000420 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Шепетівського району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого слюсарем-ремонтником з ремонту озброєння БСМ ТОВ «Шепетівський ремонтний завод», раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

Стислий опис провадження

28.04.2026 із Шепетівської окружної прокуратури до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт з додатками від 28.04.2026 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.04.2026 року №12026244000000420 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та угода про визнання винуватості, укладена 28.04.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4

29.04.2026 суд призначив справу до підготовчого судового засідання на 04.05.2026.

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.12.2024 у справі №688/5382/24, яка набрала законної сили 17.12.2024, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однак, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами на строк три роки, копію якої він отримав 05.12.2024, а також те, що вказана постанова суду набрала законної сили 17.12.2024, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів зневаги до судового рішення, ігноруючи постанову Шепетівського міськрайонного суду від 05.12.2024 (справа № 688/5382/24) зі змістом якої ОСОБА_5 був ознайомлений, при наявності реальної можливості її виконати, продовжував керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 06.04.2026 близько 06 години 48 хвилин ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови Шепетівського міськрайонного суду від 05.12.2024 (справа № 688/5382/24), діючи умисно, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, з метою невиконання постанови суду, яка набрала законної сили, усвідомлюючи свої дії, керував транспортним засобом - електроскутером «Forte Leon», потужністю 2.50 кВт, який згідно пункту 1.10 Правил дорожнього руху України є транспортним засобом - мопедом (двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт) та для керування яким згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, необхідно мати посвідчення водія із категорією А1, а саме ОСОБА_5 рухався за кермом даного мопеду дорогою по вулиці Судилківській, поблизу будинку № 7А, що в м. Шепетівка Хмельницької області, де був зупинений працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами у відповідності до постанови Шепетівського міськрайонного суду від 05.12.2024 (справа № 688/5382/24), яка набрала законної сили 17.12.2024, умисно не виконав вищевказану постанову.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

Угода про визнання винуватості укладена 28.04.2026 у місті Шепетівці в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.04.2026 за №12026244000000420 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .

В угоді про визнання винуватості визначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

- визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щире каяття у скоєному, що відповідно до ст. 66 КК України є пом`якшуючою покарання обставиною, відсутність обставин, що обтяжують покарання;

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв`язки та постійне місце проживання, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно;

- умови угоди та її укладення не суперечить інтересам суспільства, дозволяють уникнути часових та матеріальних витрат, пов`язаних із провадженням кримінального провадження, сприяють забезпеченню швидкого досудового розслідування і судового провадження без порушення прав сторін та заподіяння шкоди будь-чиїм інтересам.

Обвинувачений ОСОБА_5 здійснив благодійну пожертву на користь Збройних Сил України у розмірі 7000 грн (одержувач Міністерство оборони України).

Відповідно до укладеної угоди, ОСОБА_5 зобов`язався беззастережно визнати свою вину в обсязі підозри.

Сторони угоди домовилися про призначення ОСОБА_5 узгодженого покарання за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 грн.

Сторони погодили, що обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 згідно ст.66 КК України є щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відсутні.

ОСОБА_5 не судимий, під динамічним наглядом у лікарів нарколога і психіатра КНП «Шепетівська БПЛ» не перебуває, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання.

В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК.

В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 4 статті 474 КПК.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні угоду підтримав, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність даного злочину до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, просив суд затвердити угоду. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, проте просив затвердити укладену угоду. Вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження, спроможний виконати узгоджене покарання. Крім того, повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

За пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 382 КК України карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, що відповідно ч.5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд встановив, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК.

В укладенні даної угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник.

Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановленої санкції статі Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, а тому, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку про необхідність її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання у виді штрафу.

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 немає.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.65,66,75,76 КК, а також ст. 124, 314, 374-376, 469-475 КПК, суд,

ухвалив

Затвердити угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2026 року за №12026244000000420, укладену 28.04.2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Речовий доказ - DVD-R диск із відеозаписами залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua