Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №946/9424/24 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9424/24

Провадження № 2/946/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2024 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 03 вересня 2025 року уточнив та просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на: 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер – 5122083200:02:001:0143.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою державного нотаріуса Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області Букатич Е.В. від 03 липня 2024 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що підтверджують право спадкодавця на спадкове майно.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить:

-1/4 частка житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі запису з погосподарської книги №15 (1991-1995) Ларжанського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району, що також підтверджено довідкою №258, виданою 30 квітня 2025 року КП «Ізмаїльське МБТІ»;

-земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер – 5122083200:02:001:0143 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №472080 від 02 липня 2010 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09 жовтня 2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 24 травня 2016 року секретарем виконавчого комітету Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Колесниченко Н.А., зареєстрованого за № 21, ОСОБА_4 заповів належний йому на праві власності житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках кожному.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55680231 від 01 квітня 2019 року, наданої приватним нотаріусом Веліксар Т.І., заповіт ОСОБА_4 від 24 травня 2016 року, зареєстрований за № 21 не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1241 ЦК України, особою, яка має право на обов`язкову частку являється дружина ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 16 січня 1966 року Утконосівським сільським бюро ЗАГС Ізмаїльського району Одеської області, оскільки на час відкриття вона була пенсіонером та непрацездатна за віком.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, тобто вважається таким, що фактично прийняв спадщину (спадкова справа № 89/2019).

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України – спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк відповідно до ст. 1273 ЦК України звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від обов`язкової частки у спадщині після ОСОБА_4 , що підтверджено відповідною заявою від 12 березня 2019 року у спадковій справі №89/2019.

Крім цього в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала та у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулась, тобто вважається такою, що не прийняла спадщину після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому зсіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить 1/4 частка житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі запису з погосподарської книги №15 (1991-1995) Ларжанського старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району, що також підтверджено довідкою №258, виданою 30 квітня 2025 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 29 вересня 2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частка житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності, 1/4 частка вказаного будинку та земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що вона прийняла після смерті чоловіка, але не оформила своїх спадкових прав.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 18 липня 2016 року секретарем виконавчого комітету Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Колесниченко Н.А., зареєстрованого за № 29, ОСОБА_3 заповіла усе своє майно, яке на день смерті буде їй належати, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках кожному.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 75933482 від 22 лютого 2024 року, наданої Ренійською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_3 від 18 липня 2016 року, зареєстрований за № 29 не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, тобто вважається таким, що фактично прийняв спадщину (спадкова справа № 44/2024).

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України – спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк відповідно до ст. 1273 ЦК України звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено відповідною заявою від 13 лютого 2024 року у спадковій справі №44/2024.

Постановою державного нотаріуса Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області Букатич Е.В. від 03 липня 2024 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що підтверджують право спадкодавця на спадкове майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України,ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1233, 1234, 1241, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68671, Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Саф?яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ: 04379433), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про визнання права власності на спадкове майно– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

-1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер – 5122083200:02:001:0143.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 01 травня 2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар