Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №450/4967/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4967/25 Провадження № 3/450/154/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 17.10.2025 року о 15 год. 33 хв. в с. Зимна Вода, дорога Н13 «Львів-Самбір-Ужгород» 700 м, керував транспортним засобом марки NISSAN QASHQAI д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу ALCOTEST DRAGER чи в медичному закладі у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

07.04.2026 року через систему «Електронний суд» захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Іванус М. І., подано на адресу суду клопотання про передачу справи для об`єднання адміністративних матеріалів в одне провадження, відповідно до якого останній зазначає, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває справа за ч.1 ст. 130 КУпАП №450/4967/25, водночас інша аналогічна справа щодо цієї ж особи, складена того ж дня, розглядається Галицьким районним судом м. Львова. Захисник вказав, що обидва протоколи є взаємопов`язаними, а їх окремий розгляд різними судами перешкоджатиме повному та об`єктивному з`ясуванню обставин, створює ризик подвійного притягнення до відповідальності та непропорційного покарання. Посилаючись на положення ст. 9, 245, 280 КУпАП та за аналогією на ст. 334 КПК України, він обґрунтував необхідність об`єднання матеріалів в одне провадження з метою забезпечення принципів справедливості та процесуальної економії, з урахуванням також того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і перебуває в зоні бойових дій.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Іванус М. І. в судове засідання з`явився, підтримав подане на адресу суду клопотання та просив його задовольнити, з підстав, викладених у ньому, наполягаючи на необхідності передачі матеріалів справи для об`єднання в одне провадження з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду, зазначив також, що постановою Галицького районного суду м. Львова провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - зупинено до його повернення з виконання бойового чергування (відрядження), підтверджуючі документи чого також долучено до матеріалів клопотання.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, суд зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до наданої копії постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.12.2025 року вбачається, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - зупинено до його повернення з виконання бойового чергування (відрядження).

Суд звертає увагу сторони захисту на те, що відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому ст.276 КУпАП не передбачено жодної альтернативної підсудності відносно справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.130 КУпАП.

Із змісту вказаної постанови суду від 08.12.2025 року також встановлено, що згідно з протоколом серії ЕПРІ № 485856, 17.10.2025 року о 12 год. 30 хв. у м. Львові на вул. Героїв Майдану (Гвардійська), 3 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan, н. з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHK 0051 тест 2197. Результат 2.02.%.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №486052 від 17.10.2025 року інкриміновані дії ОСОБА_1 скоєні 17.10.2025 року о 15 год. 33 хв. в с. Зимна Вода, що територіально належить до юрисдикції Пустомитівського районного суду Львівської області, таким чином розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №486052 від 17.10.2025 року), відносно ОСОБА_2 Галицьким районним судом м. Львова як судом, є неможливим, а відтак підлягає розгляду саме Пустомитівським районним судом Львівської області за місцем його вчинення в силу вимог закону.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відмову в клопотанні захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про передачу справи для об`єднання адміністративних матеріалів в одне провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з тих підстав, що спільний розгляд може ускладнити дослідження доказів та призвести до безпідставного затягування розгляду справи. Крім того, відповідно до вимог ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, при цьому вказаною нормою не передбачено жодної альтернативної підсудності щодо справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, що виключає можливість їх передачі до іншого суду з метою об`єднання.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486052 від 17.10.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2025 року, згідно якого останній відмовився від огляду; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17.10.2025 року, згідно якого останній відмовився від огляду; рапортом від 17.10.2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення; відеозаписом.

У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

Під час розгляду справи, судом не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до роз`яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24.11.2015 № 14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозапис з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним доказом вини ОСОБА_1 та з достатньою повнотою підтверджує факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Право працівників поліції застосовувати технічні засоби відеозапису під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння передбачене ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Крім цього, наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 , правопорушення, а саме його відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пунктів 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. І. Мельничук