Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №447/1628/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/253/26

Справа №447/1628/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження №12026142250000033, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2026, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно з рішенням Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/1017/25 від 03.04.2025, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 зобов?язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Так, ОСОБА_3 , будучи працездатним, усвідомлюючи про обов?язок сплати аліментів та про кримінальну відповідальність у разі несплати боргу з аліментів, обізнаним щодо наявності рішення суду про стягнення з нього аліментів та обов?язку виконувати дане рішення, зобов?язаним як батько утримувати дітей, у період з 02.04.2025 по 31.03.2026 злісно ухилився від сплати аліментів, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 66 188,88 гривень, що сукупно склало суму виплат більше ніж за три місяці, хоча мав реальну можливість до сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

Зокрема, ОСОБА_3 у періоди з 02.04.2025 по 31.03.2026, проживаючи у АДРЕСА_1 , мав змогу заробляти гроші та сплачувати аліменти, однак, злісно ухилився від сплати, оскільки у вказаний період на лікуванні та на обліку в центрі зайнятості він не перебував, не звертався за допомогою з приводу працевлаштування, будь-які кошти, які отримував за цей період, витрачав на власні потреби, не допомагав матеріально в утриманні своїх дітей за відсутності обставин, які б свідчили про поважність причин чи вимушеність несплати аліментів.

Таким чином, своїми умисними діяннями (діями та бездіяльністю) допустив заборгованість із виплати встановлених рішенням Миколаївського районного суду Львівської області коштів на утримання дитини, яка у періоди з 02.04.2025 по 31.03.2026 складає 66 188,88 гривень, що перевищує сукупно суму виплат платежів за три місяці.

Таким чином, ОСОБА_3 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.

30.04.2026 прокурор Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно із положеннями ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_7 , відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Крім цього, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , у якій вона зазначила, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду, а також ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Відтак, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, разом із доданими до нього документами, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження №12026142250000033, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2026, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що такий вчинив кримінальний проступок, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований, за місцем свого проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його вік, сімейний стан – розлучений, інших малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, наявність обставин, що пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових проступків, можливе при призначенні покарання у виді громадських робіт, у межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 164 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, речові докази відсутні, судових витрат не понесено.

Керуючись ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1