Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №332/2671/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2671/26

Провадження №: 1-кп/332/402/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62025080100005910 від 25.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вишняківка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2019 року народження, військовослужбовця за мобілізацією, який перебував на посаді стрільця 2-го відділення 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 407 , ч.5 ст. 407 ,ч. 4, ст. 408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по особовому складу) від 15.05.2025 №28 о/с військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 2-го відділення 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 15.05.2025 №150 уважається, що ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

28 травня 2025 року солдата ОСОБА_4 за станом здоров`я було госпіталізовано до лікувального закладу КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 65 для проходження стаціонарного лікування.

06 червня 2025 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, не з`явився вчасно на службу до місця дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 НГУ на військовому об`єкті «Скворець» у Заводському районі міста Запоріжжя, з лікувального закладу, а саме з КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 65, в якому проходив стаціонарне лікування з 28 травня 2025 року та, з якого був виписаний після завершення лікування 05 червня 2025 року, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв і перебував за межами місця служби до 30.09.2025, а саме до моменту встановлення місця знаходження співробітниками поліції.

Крім того, 08 жовтня 2025 року солдата ОСОБА_4 за станом здоров`я було госпіталізовано до лікувального закладу КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР, розташованого за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Оріхівьке шосе, 10 для проходження стаціонарного лікування.

11 жовтня 2025 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, не з`явився вчасно на службу до місця дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 НГУ на військовому об`єкті «Скворець» у Заводському районі міста Запоріжжя, з лікувального закладу, а саме з КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проходив стаціонарне лікування з 08 жовтня 2025 року та, з якого був виписаний за порушення лікувального режиму 10 жовтня 2025 року, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв і перебував за межами місця служби до 14.11.2025, а саме до моменту самостійного з`явлення на службу.

Крім того, ОСОБА_4 проходячи військову службу у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні солдат, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 04 грудня 2025 року, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 НГУ, розташоване на території АДРЕСА_3 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладеному у обвинувальному акті та при цьому пояснив, що він служив у військовій частині НОМЕР_1 НГУ. З 28.05.2025 по 05.06.2025 він проходив стаціонарне лікування у КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» у місті Дніпро. Після закінчення лікування він не повернувся своєчасно до військової частини. Після затримання співробітниками поліції, він повернувся до військової частини 30.09.2025. Потім він перебував на стаціонарному лікуванні з 08.10.2025 у КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР в м. Запоріжжі. 10.10.2025 він самовільно залишив лікарню, проводив час на власний розсуд до 14.11.2025, коли він самостійно з`явився на службу. Також 04.12.2025 він покинув місце служби та приїхав додому, жив з жінкою, неофіційно працював. Зараз бажає продовжувати військову службу.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом ухвалено обмежитись допитом обвинуваченого, та дослідженням доказів які характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого за епізодом залишення військової служби з 28.05.2025 по 05.06.2025 та за епізодом залишення військової служби з 10.10.2025 до 14.11.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України - нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. За епізодом залишення військової служби 04.12.2025 суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4, ст. 408 КК України за ознаками дезертирство, тобто, самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання в силу ст.. 65-67 КК України суд враховує:

ступінь тяжкості вчинених злочинів, за ст. 407 ч. 5 КК України є тяжкими злочинами, за ст. 408 ч.4 є особливо тяжким злочином;

дані про особу обвинуваченого, який раніше не був засуджений в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину.;

обставиною, що пом`якшує покарання суд вважає щире каяття, оскільки обвинувачений бажає виправитись та продовжувати військову службу;

обставин , що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку , що виправлення обвинуваченого можливе з застосуванням позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України необхідно визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворих покарань, більш суворим.

Запобіжний захід обвинуваченому залишити тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 407, ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 408 КК України.

Призначити покарання за вчинення злочину за епізодом залишення військової служби з 28.05.2025 по 05.06.2025 по ст. 407 ч.5 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі, за епізодом залишення військової служби з10.10.2025 до 14.11.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України у виді п`яти років одного місяця позбавлення полі, за епізодом залишення військової служби 04.12.2025 за ч. 4, ст. 408 КК України у виді п`яти років п`яти місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворих покарань, більш суворим у виді п`яти років п`яти місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання з 30.03.2026.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк перебування обвинуваченого під вартою з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що знаходиться під вартою в той же строк, з моменту отримання копії вироку .

Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1