Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №308/4880/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4880/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ставичний П.І. до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ставичний П.І. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 11.10.2007 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було зареєстровано шлюб між Позивачем - ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) та Відповідачем - ОСОБА_2 , про що цього ж дня складено відповідний актовий запис № 668.

Факт укладення шлюбу між Позивачем та Відповідачем підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , який видано 23.08.2018 року (повторно) Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Відомості про укладений з Відповідачем шлюб, знаходять своє відображення і в паспорті Відповідача (стор. 10).

За час шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_2 , а також син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Як стверджує Позивач, протягом останнього часу, в період спільного проживання з Відповідачем склалося так, що кожний із них має різні погляди на життя як в аспекті сімейності так і в інших аспектах, що безпосередньо пов`язані із спільним їхнім проживанням. Різні погляди на життя та розбіжності в принципах побудови сімейних стосунків породжують певного роду непорозуміння та відчуженість між ними. Позивач вважає, що подальше спільне сімейне проживання з Відповідачем є неможливим. Відтак у Суду є всі правові підстави для розірвання шлюбу, оскільки як вважає Позивач, подальше спільне життя з Відповідачем у шлюбі і подальше збереження даного шлюбу суперечить їхнім інтересам.

Фактично шлюбні відносини між Позивачем та Відповідачем припинені, шлюб існує лише формально. Так, понад один рік сторони проживають окремо один від одного. Позивач не підтримує з Відповідачем жодних відносин, які б вказували на наявність шлюбу, або давали б підстави вважати, що такий шлюб може бути в подальшому збережений, хоча дружні відносини між сторонами мають місце. Про неможливість подальшого збереження шлюбу свідчить і те, що неодноразові заходи спрямовані на спільне проживання та збереження сім`ї не призвели до позитивних результатів ані для Позивача, ані для Відповідача.

Позивач вважає, що оскільки як у неї, так і у нього на ґрунті сімейно-побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя втрачено подальший сенс підтримувати сімейні відносини, шлюб укладений між ними слід розірвати.

За таких обставин, позивачка просить суд шлюб, який був укладений 11.10.2007 року, між нею та ОСОБА_2 розірвати.

У судове засідання представник ОСОБА_1 – адвокат Ставичний П.І. надав заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання надав заяву у якій просив розглянути справу без його участі. Не заперечив щодо розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами заяви, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого повторно 23.08.2018 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), 11.10.2007 року було укладено шлюб, який зареєстровано Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що було зроблено актовий запис №668 у Книзі реєстрації шлюбів.

Від даного шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_2 , а також син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Спору щодо поділу спільного майна подружжя та визначення місця проживання дітей сторонами не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.

Що стосується стягнення судового збору, то суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, суд виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі – 665,60 грн.

Відповідно, в порядку ч.1 ст. 142 ЦПК України, повернути позивачу з державного бюджету, п`ятдесят відсотків сплаченого, згідно квитанції № 229163995 від 31.03.2026 року, судового збору, що становить – 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 257, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задоволити.

Шлюб, укладений 11.10.2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , який зареєстровано Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що було зроблено актовий запис №668 у Книзі реєстрації шлюбів - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 50 % сплаченого останньою судового збору, у розмірі – 665,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету - 50% сплаченого згідно квитанції № № 229163995 від 31.03.2026 року судового збору, у розмірі - 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 04.05.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк