Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №308/6109/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6109/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078030000706 від 11 листопада 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Актюбінськ, країна Казахстан, України, українка, середньою-спеціальною громадянка освітою, одружена, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні нею кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.07.2025, у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), з метою особистого протиправного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, діючи з прямим умислом ОСОБА_3 , увійшовши в довіру потерпілого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом обману під приводом розмитнення посилки із- за кордону, заволоділа коштами у сумі 49 510,24 гривень.

Так, ОСОБА_4 , не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_3 заволодіти належними останньому коштами, 30.09.2025 здійснив переказ належних йому коштів у сумі 49 510,24 гривень, шляхом пересилання коштів через касу самообслуговування АТ КБ «Приват Банк» на банківський рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_3 отриманими коштами розпорядилась на власний розсуд, а саме 30.09.2025 здійснила обготівкування коштів у сумі 10 000 гривень у банкоматі за адресою м. Ужгород, вул. Швабська, 57. Так того ж дня здійснила два перерахунки, а саме кошти у сумі 20 000 гривень на банківську картку ПуАТ «Акорд Банк» № НОМЕР_2 , та кошти у сумі 20 000 гривень на банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_3 , які відкриті на ОСОБА_3 , та якими остання користується на постійній основі.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 завдала ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 49 510,24 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

До суду разом із обвинувальним актом надійшла заява ОСОБА_3 ,, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд справи у спрощеному провадженні, складена в присутності її захисника.

ОСОБА_3 , також зазначила що цивільний позов потерпілого визнає повністю.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 , він надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, підтримує поданий ним цивільний позов на суму матеріальних збитків, він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, цивільний позов підтримує повністю.

Разом із обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди. Потерпілий просить стягнути на його користь із ОСОБА_3 матеріальної шкоди розмірі 50 000 грн.

Також до суду надійшла заява підписана ОСОБА_4 про те, що у прохальній частині позову ним невірно вказано розмір матеріальної шкоди та просить стягнути на його користь із ОСОБА_3 кошти у сумі 49 510,24 гривні.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченій, в присутності її захисника, прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого обвинувачена у заяві підтвердила роз`яснення їй вказаних положень та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене вище, а також те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням її заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, являється щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання, досудовим розслідуванням не встановлені.

Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, не одружена.

Враховуючи наведене вище та конкретні обставини справи, за яких вчинене діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, визнання цивільного позову потерпілої сторони, суд вважає, що виправлення обвинуваченої і попередження вчинення з її боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо неї необхідно і доцільно обрати покарання у вигляді штрафу, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами.

В матеріалах справи містяться цивільний позов потерпілого до ОСОБА_3 про стягнення на його користь 49 510, 24 грн. матеріальної шкоди.

Потерпілий підтримав заявлений ним позов про стягнення із обвинуваченої на його корить вказаної суми матеріальної шкоди, згідно його заяви.

Обвинувачена визнала цивільний позов повністю про стягнення з неї 49 510, 24 грн. матеріальної шкоди.

Окрім того, в матеріалах кримінального провадження наявні докази, які підтверджують суму завданої шкоди, належність та допустимість яких не оспорювалась.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК визначено, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться впостановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"та від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"з наступними змінами.

При вирішенні цивільного позову потерпілого про відшкодування майнової шкоди, суд враховує, що факт заподіяння майнової шкоди і винність обвинуваченої стверджено матеріалами кримінального провадження, а тому на підставі ст. 1166 ЦК України позов про відшкодування майнової шкоди, слід задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати відсутні. Згідно обвинувального акту речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 49 510 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот десять) гривень 24 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний районний протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1