Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №298/129/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Суд: Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №298/129/26

Суддя: Зизич В. В.

Справа № 298/129/26

Номер провадження 2/298/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Керецман Х.Ю.,

номер справи 298/129/26,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

за участю: відповідачки ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 02.08.2016 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, при цьому, визначені судом аліменти на утримання дитини відповідно до вказаного рішення суду позивач сплачує.

Вказує, що 17 серпня 2024 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 і в цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 , дружина не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, відтак на утриманні позивача перебуває дружина та дитина.

Позивач посилається, що є офіційно працевлаштованим, його середній дохід за місяць у 2025 році склав 49459,37 грн. і при сплаті аліментів у розмірі 1/3 дохід на утримання сім"ї залишається 32972,91 грн., а у разі сплати аліментів у розмірі 1/6 дохід на утримання сім"ї складатиме близько 40000 грн.

Наголошує, що у позивача змінився сімейний та матеріальний стан, оскільки збільшились витрати на утримання новоствореної сім"ї, що у свою чергу вказує на наявність підстав для зміни розміру аліментів.

За наведених у позовній заяві обставин, позивач просить суд змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 2 серпня 2016 року (справа №298/711/16-ц) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2026 року вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідачка просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, залишити без змін розмір аліментів, визначений рішенням Великоберезнянського районного суду від 02.08.2016.

Вказує, що позивач має стабільну роботу та високий рівень доходу (середньомісячний дохід після оподаткування становить 49459,37 грн). Стягнення аліментів у розмірі 1/3 жодним чином не ставить позивача у скрутне матеріальне становище, оскільки після сплати аліментів у нього залишається близько 33000 грн, що значно перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи та дозволяє утримувати нову сім`ю на належному рівні.

Щодо посилань позивача на народження другої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та перебування дружини у декретній відпустці, то сам факт народження іншої дитини не є безумовною підставою для зменшення аліментів. Позивач не надав доказів, що його дохід зменшився або що він не в змозі забезпечити обох дітей, дохід є прогресуючим, аліменти на другу дитину не стягуються за рішенням суду, що свідчить про відсутність додаткових примусових обтяжень.

Посилається, що позивач намагався зменшити розмір аліментів у 2020-у році (справа №298/161/20). Рішенням суду від 14.08.2020 йому було відмовлено, відтак позивач демонструє системне небажання виконувати свій обов`язок щодо утримання первістка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , намагаючись через суд штучно занизити розмір виплат попри зростання власних доходів.

Наголошується, що дитина ОСОБА_6 , 2014 р.н., знаходиться у віці, що потребує значних витрат на розвиток, навчання та оздоровлення, в той же час позивач не довів, що 1/6 його доходу (близько 8200 грн) буде достатньою для покриття потреб дитини.

У відповіді на відзив позивач вказує на незгоду з доводами відповідачки, що наведені у відзиві на позов, наводячи доводи аналогічні зазначеним у позові. Додатково вказує, що у відзиві відповідачка наводить власні суб"єктивні судження, натомість наданими позивачем доказами підтверджується зміна його сімейного та матеріального стану, в результаті чого останній має право ініціювати питання про зміну розміру аліментів. Щодо посилання відповідачки на зловживання позивачем правом перегляду розміру аліментів, то наголошує, що у 2020 році з питанням про зміну розміру аліментів він звертався з інших підстав. Стверджує, що аліменти в розмірі 1/6 частки від його заробітку будуть достатніми і є такими, що значно перевищують мінімальний рекомендований розмір аліментів.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Микульця Н.І. в судове засідання не з"явилися, на адресу суду від них надійшли клопотання про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримують, такий просять задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю заперечила щодо позову, підтримавши наведені у відзиві на позов аргументи.

Заслухавши пояснення відповідачки, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що відповідачка та позивач перебували у зареєстрованому шлюбі, останній є батьком сина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Також судом установлено, що рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 02.08.2016 у справі №298/711/16-ц (набрало законної сили 23.08.2016) з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач з 17.08.2024 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.08.2024.

Позивач ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір"ю дитини є ОСОБА_8 , вказане стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.10.2024.

Позивач ОСОБА_1 є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання.

Згідно довідки ЦНАП Перечинської міської ради від 20.01.2026 №13/14-11, позивач ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , й іншими особами.

Відповідно до довідки Обласного соціального центру матері та дитини від 04.02.2026 №01-12/16, ОСОБА_8 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років і ніяких виплат в обласному центрі матері та дитини не отримує.

Довідкою ТОВ "Френдлі Логістик" від 21.01.2026 №2 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 працює в товаристві з 26.06.2024, працює водієм автотранспортних засобів, його сукупний дохід за 2025 рік становив 770795,52 грн., після утримання сума до виплати склала 593512,55 грн.

Позивач, вказуючи на наявність підстав для зменшення розміру аліментів на дитину, аргументуючи такі тим, що вдруге уклав шлюб, від якого народилась дитина, дружина та дитина перебувають на його утриманні, оскільки дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, що у сукупності позбавляє його можливості сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі визначеному рішенням суду, звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу зміни розміру аліментів, що регулюються нормами права, які містяться в главі 15 розділу ІІІ Сімейного кодексу України (далі СК України).

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів необхідно з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з вказаним позовом про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки у другому шлюбі у нього народився син, дружина перебуває у декретній відпустці, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім`ї, що підтверджується належними та допустимими доказами та вказує на погіршення матеріального становища платника аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №727/1599/22, від 10.10.2023 у справі №682/2454/22, від 27.11.2024 у справі №613/1404/23.

За вказаних обставин доводи позову щодо наявності підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь відповідача на утримання дитини є обґрунтованими, оскільки позивачем доведено належними доказами погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду і необхідності зменшення їх розміру.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що після ухвалення 02.08.2016 судового рішення про стягнення аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальне становище позивача погіршилося у зв`язку із зміною сімейного стану та народженням у другому шлюбі сина. 17.08.2024 позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Зазначені обставини на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.

З огляду на те, що позивачем ОСОБА_1 було доведено, що у зв`язку зі зміною сімейного стану, народженням другої дитини в іншому шлюбі змінилося його матеріальне становище, оскільки зазначені обставини очевидно потребують додаткових фінансових витрат, суд вважає наявні підстави для задоволення позовних вимог частково, оскільки враховуючи рівність прав та обов`язків батьків дитини, зміну матеріального та сімейного стану позивача, наявність на його утриманні ще однієї малолітньої дитини та непрацюючої дружини, а також суд погоджується з доводами відповідачки щодо надмірного зменшення розміру аліментів заявленого позивачем до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), і вважає, що розмір стягуваних аліментів слід зменшити з 1/3 частини до 1/4 частини.

З урахуванням наявності на утриманні позивача дитини від другого шлюбу, суд вважає, що необхідним і достатнім розміром аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для забезпечення гармонійного розвитку дитини є 1/4 частина від всіх видів заробітку позивача, з урахуванням вимог ст. 182 СК України. Народження ще однієї дитини, є свідомим батьківським кроком, що тягне за собою матеріальне утримання неповнолітніх дітей. Суд вважає, що зменшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/3 частки всіх видів доходів позивача ОСОБА_1 на 1/6 частку його доходів, як про це просить позивач, у зв`язку зі зміною матеріального та сімейного стану не буде спрямовано на належне забезпечення його першої народженої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та суперечитиме її інтересам, враховуючи вік дитини та витрати на утримання дитини відповідного віку.

Приймаючи саме таке рішення, суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів - 1/4 частина від всіх видів заробітку позивача, не буде порушувати основні соціальні гарантії, надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме у скрутне матеріальне становище, відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання дітей, а також загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.

Суд констатує, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не вважається незмінним. Відповідачка не позбавлена можливості звернутись з позовом про зміну розміру аліментів на утримання дитини в бік їх збільшення у разі зміни обставин, що враховуються судом при вирішенні цього спору, або за наявності підстав, передбачених положеннями ст. 192 СК України.

Слід відзначити, що розвиток дитини має забезпечуватись не лише за рахунок аліментних платежів, а і за рахунок доходів іншого з батьків. Відповідачкою не надано доказів на підтвердження того, що у разі зменшення розміру аліментів, отримана сума не забезпечить рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку її сина. У разі понесення додаткових витрат на дитину, відповідачка може звернутися до суду з відповідним позовом згідно зі ст. 185 СК України.

В той же час, позовні вимоги ОСОБА_1 про необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини саме до розміру 1/6 частки від його доходів не знайшли свого підтвердження.

Позивачем не доведено необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини саме до розміру 1/6 частки від його доходів.

За таких обставин позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 2 серпня 2016 року (справа №298/711/16-ц) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 28.04.2026.

Суддя Зизич В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua