Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №243/291/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/291/26

Провадження № 2-а/243/22/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

за участі секретаря Яковенко Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович, до Батальйон патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського взводу 1 роти 3 Батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Сушко Олександра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову №553412 від 10.12.2025 та закрити провадження в справі про про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що згідно оскаржуваної постанови 17.11.2025 о 15 год. 03 хв. у м. Слов`янську вул. Вокзальна, біля буд. №3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 ЗНГ з д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування ТЗ Слов`янським міськрайонним судом від 28.07.2025 строком на 1 рік, чим порушив п. 2.1. а ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки ОСОБА_1 не мав можливості взяти участь у розгляді справи 10.12.2025, оскільки перебував на лікуванні про що 09.12.2025 надіслав на адресу відповідача заяву про відкладення розгляду справи. Проте, клопотання не взяли до уваги, чим його було позбавлено можливості реалізувати свої права. Також вказує, що ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, оскільки не керував транспортним засобом, а знаходився поруч з ним. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач був позбавлений права керування транспортним засобом, проте не додано копію відповідного рішення та не зазначено номер справи, що не дозволяє встановити дійсність зазначеного.

Крім того, санкція ч. 4 статті 126 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але у резолютивній частині оскаржуваної постанови відповідач наклав адміністративне стягнення у виді штрафу 20400 грн.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, представник надав заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач - поліцейський взводу 1 роти 3 Батальйону патрульної поліції Сушко О.О., який був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи до судового засідання не з`явився.

В судове засідання представник відповідача - Батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області не з`явився, надав відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив залишити позов без задоволення, вказуючи на те, що 17.11.2025 року о 15 год. 09 хв. під час патрулювання в місті Слов`янськ по вулиці Вокзальна біля буд. 8 екіпажем патрульної поліції було помічено транспортний засіб ВАЗ 21061 з номерним знаком НОМЕР_1 , у якого не працював задній правий стоп-сигнал. Поліцейським було зупинено автомобіль, встановлено особу водія - ОСОБА_1 . Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній погодився та в підсумку було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Після складання адміністративного матеріалу відносно позивача, відділенням адміністративної практики батальйону, під час внесення протоколу до підсистеми «Адмінпрактика» інформаційного порталу національної поліції – ІПНП було встановлено, що постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.04.2025 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (справа № 243/4007/24). Так, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення останнім, а саме, порушення вимог п. 2.1 А ПДР України, відповідальність за яке передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, позивачу за місцем його мешкання 27.11.2025 було направлено повідомлення про запрошення його до підрозділу поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення 10.12.2025 на 10:00 год. Лист було спрямовано позивачу національним оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Позивач на розгляд адміністративної справи на зазначену в повідомленні про запрошення до підрозділу поліції дату не з`явився та 10.12.2025 вказану справу про адміністративне правопорушення було розглянуто та винесено постанову.

12.12.2025 на адресу батальйону патрульної поліції надійшла заява позивача від 09.12.2025 про перенесення розгляду справи, тобто вже після дати розгляду вищезазначеної адміністративної справи.

Зазначає, що до оскаржуваної постанови було надано відеозаписи з портативного відеореєстратора поліцейського Motorola Solution VB 400 № 472674, 472185 та відеореєстратора закріпленого в службовому транспортному засобі, на яких чітко зафіксовано факт керування вищезазначеним транспортним засобом саме позивачем, його пояснення щодо керування ним транспортним засобом, пояснення пасажира, щодо керування транспортним засобом позивачем, що повністю спростовують доводи представника позивача.

Щодо доводів позивача про відсутність у матеріалах справи постанови про позбавлення права ОСОБА_1 керування транспортним засобом, зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено, що позивача позбавлено права керування Слов`янським міськрайонним судом Донецької області постановою від 28.07.2025. Роздрукувати вищезазначену постанову суду з Єдиного реєстру судових рішень та надати його до постанови поліцейські не мають технічної можливості.

Вказує, що позивач був обізнаний про позбавлення його права керування транспортними засобами, що видно з відеозапису. Вважає, що постанову було винесено відповідно до чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

10.12.2025 інспектором взводу №1 роти №3 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Сушко О.О. ухвалено постанову серії БАА №553412 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. за те, що водій ОСОБА_1 17.11.2025 о 15 год. 03 хв., в м. Слов`янську, вул. Вокзальна, біля буд. №3 в, керував транспортним засобом ВАЗ 21061 ЗНГ з д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом від 28.07.2025 Слов`янським міськрайонним судом, чим порушив п.2.1 «а» ПДР України.

Копію постанови серії БАА №553412 було надіслано рекомендованим листом 5489/41/37/1/2025 від 12.12.2025.

02.04.2025 постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, яка набрала законної сили 28.07.2025, справа №243/4007/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Положенням ч.4 ст. 126 КУпАП встановлено настання відповідальності в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 76 КАС України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, на підтвердження вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, відповідачем надано відеозапис, на якому зафіксовано факт керування позивачем транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Покладення тягаря доведення слід розуміти як зміщення балансу ініціативності використання процесуальних прав та обов`язків доведення в бік суб`єкта владних повноважень з урахуванням, по-перше, конституційно закріпленої гарантії спрямованості діяльності держави, по-друге, зрозумілого більш вразливого становища особи, яка має намір здійснити захист порушеного або невизнаного права у спорі в сфері публічних взаємовідносин, у порівнянні з особою владної компетенції, та, як безпосередньо пов`язаного із попереднім твердженням, спрощеного порядку фактичного доступу суб`єкта владних повноважень до тих даних, що застосовувались при прийнятті певного рішення і які можуть прийматись судом як докази.

При цьому, тягар доведення не може перекладатись в абсолютному розумінні.

Особа, звертаючись з вимогами у спорі щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, повинна довести ті обставини, які можуть бути висвітлені з урахуванням звичайного, необтяженого доступу до речей, документів як доказів, має право заявити клопотання про виклик свідків, яким відомо про такі обставини.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджений судом відеозапис реєстратора та відеозапис з камери поліцейського, містить відомості про транспортний засіб, що зупинений, а також про зміст розмови між працівником поліції та особою, яка перебувала за кермом зупиненого транспортного засобу.

Доводи позивача про те, що він не мав можливості взяти участь у розгляді справи 10.12.2025, оскільки перебував на лікуванні, про що 09.12.2025 надіслав на адресу відповідача заяву про відкладення розгляду справи, не приймаються судом до уваги, оскільки на підтвердження факту перебування позивача на лікуванні не надано жодного доказу. Сама по собі заява, за відсутності належного обґрунтування, не є підставою для відкладання розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 надіслав заяву 09.12.2025 року, тобто за день до визначеної дати, що позбавило відповідача можливості отримати її 10.12.2025 року.

На думку суду, вказані обставини, у їх сукупності, не свідчать про порушення прав позивача, а навпаки, містять ознаки зловживання правами з метою створення штучної тяганини та уникнення відповідальності.

Щодо доводів сторони позивача, що не надання копії рішення суду, яким позивача було позбавлено права керування транспортним засобом та не зазначення номера, справи суд зазначає наступне.

В оскаржуваній постанові зазначено дату постанови, якою позивача було позбавлено права керування та найменування установи, якою було прийнято вказане рішення.

На відеозапису чітко відображено, що ОСОБА_1 безпосередньо після зупинки автомобіля повідомляє поліцейських про те, що водійське посвідчення у нього відсутнє, оскільки його було вилучено раніше.

З постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №243/4007/24 від 02.04.2025, якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами, видно, що останній був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, санкція якої передбачає без альтернативне стягнення у вигляді позбавлення права керування тз до судового засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Суд звертає увагу, що з дати ухвалення постанови суду до дати виявлення правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП минуло майже 7 місяців, а отже, ОСОБА_1 повинен був знати та знав про позбавлення його права керування транспортним засобом.

Аналізуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку, що інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Матеріалами справи підтверджується, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.

Проте, суд погоджується з доводами позовної заяви, щодо відсутності в резолютивній частині постанови розміру штрафу в неоподаткованих мінімумах доходів громадян.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП в постанові по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення дорожнього руху, повинна міститись розмір штрафу та порядок його сплати.

Розмір штрафу - це є розмір неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Розмір штрафу за ч. 4 ст. 126 КУпАП складає одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, інспектор, при складанні оскаржуваної постанови, припустився помилки, не зазначивши в резолютивній її частині про призначення адміністративного стягнення у виді штрафу його розмір у неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно до вимог наведеної вище норми закону.

Таким чином, суд вважає, за можливе задовольнити частково позовну заяву, змінити оскаржувану постанову та привести її у відповідність до вимог ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович, до Батальйон патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського взводу 1 роти 3 Батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Сушко Олександра Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову серії БАА №553412 від 10.12.2025, складену інспектором взводу №1 роти №3 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Сушко О.О у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 підданим адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1200 (тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков