Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №727/5031/26
Суддя: Гавалешко П. С.
Справа № 727/5031/26
Провадження № 3/727/906/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Гавалешко П.С., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Чернівецькій області, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 31.03.2026 о 22.39 год., у м. Чернівці, по вул. Південно-Кільцевій, 14-Е, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Тойота Авенсіс д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9А правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про закриття провадження по справі, в якій заперечував вчинення вказаного правопорушення, вину у вчиненому правопорушенні не визнав, вказував на те, що протокол складено з порушенням процедури, на відео не зафіксовані всі події, не можливо достовірно встановити усі обставини справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
При цьому, згідно п.6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).
Тобто, нормами законодавства передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, поліцейський зобов`язаний запропонувати провести на місці зупинки огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (ч.2 ст.266 КУпАП), а у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, поліцейський повинен направити водія в найближчий заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння за встановленою законом формою направлення (ч.3 ст.266 КУпАП).
Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним.
Згідно з ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до абз. 2 ст.279 КУпАП, головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з відео бодікамер працівників поліції, на якому зафіксовано процедуру проходження огляду за допомогою спеціального приладу, з якого вбачається, що після не згоди з результатами огляду, працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його право пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та не надали останньому направлення на проходження такого огляду, а тому порушено саму процедуру проведення такого огляду.
Окремо слід звернути увагу, що на відео з бодікамер не зафіксовано роз`яснення прав, передбачених ст.55, 56, 59, 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, при складанні протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст279 КУпАП до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Також вивчивши, відео обставин та подій, яке долучено до матеріалів адміністративної справи, слід звернути увагу, на те, що відеофіксація не здійснювалась безперервно, від самого початку і до кінця, а містить переривання фіксації подій, тому не можливо встановити чи всі події та дії були зафіксовані на вказаному відео.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.
Судом встановлено, що на відео з бодікамер, вбачається, що інспектором не вручено акт огляду відповідно до вимог п.5 Порядку, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, акту чи будь яких доказів про відсторонення водія від управління т/з до матеріалів справи не надано.
Рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, яке є обов`язковим для виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних не уповноваженою на те особою тощо – є неналежними доказами.
У Постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи.
Таким чином, здійснений працівниками поліції порядок огляду відносно ОСОБА_1 , не є законним, оскільки не відповідає вимогам ст.266 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення складено з процесуальними порушеннями, у зв`язку з чим підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не вбачається, що свідчить про відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Гарантія того, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, становить зміст принципу презумпції невинуватості.
Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Суд не має права перебирати на себе визначений ст.251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, судом встановлено, що інспектором не були виконані вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1359.
Таким чином, здійснений працівниками поліції порядок огляду відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, оскільки вказані в протоколі події, не відповідають фактичним обставинам справи, мають невідповідності та неточності та не підтверджуються наданими доказами, у тому числі й долученими до матеріалів справи відеозаписами, а тому справу необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, 130, 221, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя П.С. Гавалешко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua