Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №726/1470/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №726/1470/26

Суддя: Асташев С. А.

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1470/26

Провадження №3/726/264/26

Категорія 156

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640845 від 14.04.2026, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП: 14.04.2026 о 17:18 в м. Чернівцях по вул. Піщаній, 41 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння а допомогою технічного засобу Alcotest Drager та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно із ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП не визнав та просив закрити провадження у справі щодо нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що матеріалами справи не підтверджено факту його керування транспортним засобом, порушення вимог Правил дорожнього руху за які його б мали право зупинити поліцейські. Не довіряв технічному приладу та діям працівників поліції, а про можливість пройти огляд у медичному закладі за участі лікаря не зрозумів. Послався на те, що усі сумніви повинні тлумачитися на його користь.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу таких висновків.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640845 від 14.04.2025, складений щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП, однак протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вини особи, а лише фіксує обставини вчиненого правопорушення, яке має доводитися іншими долученими до нього доказами.

До матеріалів справи долучено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4) згідно із яким ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя - запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager, однак такий огляд на місці зупинки не проводився. Зазначено, що свідки не залучалися, а застосовувалася відеофіксація на боді камеру (нагрудний реєстратор) поліцейського № 476069.

Також долучене Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2026 про направлення ОСОБА_1 на огляд до ЧОНД у зв`язку із виявленими у нього ознаками сп`яніння (а.с.5). Зазначені дані протоколу, складеного уповноваженою особою, за результатами такої відмови від огляду.

Відповідно до даних Довідки УПП в Чернівецькій області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія (а.с.6).

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

До матеріалів справи долучений диск на якому містяться відеозапис із боді камери (нагрудного реєстратора) поліцейського № 476069, застосованого відповідно до ст. 266 КУпАП (а.с. 7).

На переглянутому судом відеозаписі із боді камери, що застосовувалася під час пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, вбачається як поліцейський, 14.04.2026 підходить до транспортного засобу Volkswagen Caddy та повідомляє водію про те, що інші водії скаржаться на агресивний рух цього транспортного засобу. Зазначає про те, що нібито водій агресивно поводить себе на дорозі та просить вийти із авто водія.

Після перевірки документів о 12:22 поліцейський вказує про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу.

О 17:24 ОСОБА_1 запитує про наслідки відмови від огляду та вказує про те, що не буде проходити огляд на місці зупинки.

Поліцейський хоча і вказує про наслідки відмови від огляду та вказує про можливість пройти огляд у медичному закладі, однак не пропонує повезти водія на огляд у заклад охорони здоров`я, не вказує заклад охорони здоров`я, куди направляється водій на огляд та не очікує відповіді водія та висловленої ним відмови від огляду саме у медичному закладі, а переходить до оформлення матеріалів справи.

В подальшому поліцейські склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, ознайомили водія із ним о 17:54, вручили копію протоколу та відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

ОСОБА_1 ставиться у провину факт відмови його, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто суддя повинен перевірити доведеність факту керування транспортним засобом, наявність підстав для огляду водія, дотримання працівниками поліції процедури огляду та наявності у діях особи, щодо якої складено протокол складу адміністративного правопорушення.

Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння детально регламентована положеннями ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Також процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою КМУ № 103 від 17 грудня 2008 року (зі змінами та доповненнями) (далі –Порядок).

Згідно з п.2 вказаного Порядку та Інструкції огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно із вимогами п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння поліцейський спочатку пропонує пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на такий огляд, також пропонує пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Відмова водія від огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для адміністративної відповідальності, незалежно від фактичної тверезості. Однак відмова від огляду за допомогою спеціального технічного засобу висловлена лише на місці зупинки транспортного засобу ще не утворює склад адміністративного правопорушення адже водій також вправі пройти огляд у медичному закладі.

Саме відмова від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння тягне за собою відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Якщо водій ухилявся від огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Для законного притягнення за відмову від огляду поліцейські мають дотриматися визначеної процедури: відмова повинна бути чіткою, однозначною й належно зафіксованою та стосуватися не лише можливого огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а й огляду у закладі охорони здоров`я.

Однак у цьому випадку суддя вважає, що долучений відеозапис не фіксує висловленої ОСОБА_1 чіткої і беззастережної відмови від огляду на стан сп`яніння саме у медичному закладі, адже вказана ним відмова стосувалася огляду на місці зупинки за допомогою спеціального приладу.

Також варто наголосити, що сама по собі відмова від огляду не утворює склад правопорушення без доведеного факту керування; повний склад виникає лише за наявності сукупності доказів керування і належно зафіксованої відмови.

Направлення водія поліцейським на огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції можливе лише за умови законної зупинки поліцейським транспортного засобу, яким керує особа, щодо якої існують підстави вважати, що вона перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. На вищевказаному наголошує Верховний Суд у своєму рішенні від 15.03.2019 у справі №686/11314/17.

Натомість долучений відеозапис розпочинається із моменту, коли транспортний засіб Volkswagen Caddy не здійснює рух, а зупинений на обочині дороги.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», перевірка документів особи, зупинення транспортного засобу та інші дії, передбачені цією нормою, є превентивними поліцейськими заходами, під час проведення яких поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

У ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», передбачені випадки, коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема у разі якщо водій порушив ПДР України.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

У своєму рішенні від 15.03.2019 Верховний Суд у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису з фіксацією обставин події, працівниками поліції не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 будь яких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під час керуванням останнього. Одна лише вказівка на «агресивну їзду» не може бути достатньою підставою для зупинки транспортного засобу, без доведених фактів порушення водієм правил дорожнього руху.

Таким чином обставини, визначені Законом України «Про національну поліцію», які б давали поліцейському право зупинити транспортний засіб та вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, були відсутні.

Доказів факту керування транспортним засобом (зафіксований рух автомобіля) не долучено.

Враховуючи, що із матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР України, за які його правомірно було зупинено, то всі наступні вимоги працівників поліції (в т.ч. вимогу на проходження огляду на стан сп`яніння) водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Такі висновки повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019, справа №686/11314/17, а також доктриною «плодів отруйного дерева» сформульованою ЄСПЛ у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Ионкало проти України», «Яременко проти України».

Долучені до матеріалів справи докази суддя не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які безумовно свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно відбуватися з дотриманням її прав, свободи гарантованих Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, зокрема забезпеченням доведеності вини особи, ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин, за встановлених у справі обґрунтованих сумнівів щодо того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який правомірно зупинений поліцейськими та законності дій працівників поліції під час пропозиції огляду на стан алкогольного сп`яніння, дотримання процедури огляду і належним чином зафіксованої відмови водія від медичного огляду, вважаю, що працівниками поліції не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому справу щодо нього за вказаною статтею суддя закриває на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.

Оскільки щодо ОСОБА_2 не виноситься постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі вищенаведеного, ст. 62 Конституції України, керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 130, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640845 від 14.04.2026 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

СуддяС. А. Асташев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua