Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №619/7784/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 619/7784/25

№ провадження 2/646/731/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова у складі:

судді Янцовської Т.М.,

при секретарі Зубковій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 619/7784/25 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представниця позивача - адвокат Ушакевич М.П. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 95 563,02 грн., суму сплаченого судового збору - 3028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.10.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z06.00506.005837266. Відповідно до умов договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 34 800 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною.

Банк свої зобов`язання за договором кредиту виконав у повному обсязі надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 34 800 грн. в строки визначені умовами договору, а позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов п. 2.1 якого AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження AT «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених Договором факторингу. 22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за Кредитним договором № Z06.00506.005837266 від 18.10.2019 року.

У зв`язку із не виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредиту № Z06.00506.005837266 від 18.10.2019 року, станом на 19.12.2023 року у відповідачки виникла заборгованість у розмірі 95 563,02 грн., що складається з: - заборгованості за основним боргом – 34 488,88 грн.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 22 796,74 грн.; заборгованість по оплаті за нарахованими та несплаченими комісіями– 38 277,40 грн.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.01.2026 провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 04.05.2026 призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.10.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z06.00506.005837266. Відповідно до умов договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 34 800 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною.

Згідно п.п 1.3 договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 21,99 % річних. Також, відповідно до п.п.1.5 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговуванням кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку №1 як «Інші послуги банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку.

Договір кредиту та страхування № Z06.00506.005837266 від 18.10.2019 був підписаний ОСОБА_1 особистим підписом, даний факт свідчить про те, що відповідачка ознайомилась з умовами договору та прийняла їх.

Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 34 800 грн., що підтверджується ордером-розпорядження №1 про видачу кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим у відповідачки перед банком виникла заборгованість яка станом на 19.12.2023 становить 95 563 грн, з яких: заборгованості за основним боргом 34 488,88 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 22 796,74 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 38 277,40 грн.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023, за яким АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу. ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов`язання за договором факторингу виконало в повному обсязі, перерахувавши на користь AT «Ідея Банк» всю суму фінансування, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2023 року № 45.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 19.12.2023 року ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» на виконання договору факторингу прийняло право вимоги в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00506.005837266

22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, за яким ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», а ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах, визначених цим договором.

З копії реєстру боржників № 2 від 22.12.2023 року вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» на виконання договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 року набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № Z06.00506.005837266.

За таких обставин, до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 року, перейшло право вимоги за кредитним договором № Z06.00506.005837266 від 18.10.2019 року, що укладений між AT «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

З наданою представником позивача довідки-розрахунку вбачається, що станом на 19.12.2023 року заборгованість відповідача в загальному розмірі становить 95 563 грн, з яких: заборгованості за основним боргом 34 488,88 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 22 796,74 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 38 277,40 грн.

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z06.00506.005837266 від 18.10.2019 року підлягають частковому задоволенню, з відповідачки необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі 27 285, 62 грн., яка складається з: - заборгованість за основним боргом - 34 488,88 грн., - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 22 796,74 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у сумі 38 277,40 грн., суд зазначає наступне.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено: « У кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи у пункті 1.5. позичальник зобов`язаний сплачувати Банку комісійну винагороду з обслуговування кредитної заборгованості ( надалі Комісія) щомісячно в розмірі 0,5 % від суми кредиту, що визначені цим договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку №1 як «Інші послуги банку».

Підписання Договору позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості , що включає в себе послуги з розрахунку суми чергового наступного платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за договором на надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту в процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через Довідковий центр Банку, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості , консультування Позичальника (як усне так і письмове) щодо погашення заборгованості , своєчасності сплати платежів тощо

Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Також матеріали справи не містять доказів, що споживач користувалась такими послугами. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

Також в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, суд вважає, що пункт 1.5. кредитного договору № Z06.00506.005837266 від 18.10.2019 року, яким передбачено сплату відповідачкою комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 0,5 % у місяць від суми кредиту, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення суми комісії в 38 277,40 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. До матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, акт прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 7 000 тис., що складається з проведення консультації, здійснення вивчення документів та підготовки проекту позовної заяви. Суд вважає, що проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовку проекту позовної заяви, становлять невід`ємну складову пред`явленого позову та не є окремою юридичною послугою.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 грн

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 285 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 598, 599, 615, 1054, 1077 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z06.00506.005837266 від 18.10.2019 року в загальному розмірі 57 285, 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судовий збір у розмірі 1 815,14 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідачкою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення складене 04.05.2026.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.М. Янцовська