Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №643/1298/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/1298/26

Провадження № 3/643/805/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Майстренко О.М. , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 570745 від 20.01.2026 , 20.01.2026 10:33:00 м. Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 42 водій ОСОБА_1 керував ТЗ SKODA OCTAVIA: з д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою м. Харків вул. Ахієзерів, 18а, відмовився чим порушив п. 2.5. ПДР , за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності –адвоката Стеценко А.Ю. надійшло клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Водій транспортного засобу ОСОБА_2 жодним чином не порушував вимоги, поставленого йому до вини Поліцейським пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), оскільки від проходження запропонованого останнім огляду водія на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, не відмовлявся, кілька разів висловив свою згоду пройти такий огляд, як у формі відповідей на запитання Поліцейського, так і у вигляді своїх окремих однозначно зрозумілих реплік, чим жодним чином не надавав Поліцейському фактичної та правової підстави для складення вищезазначеного змісту офіційних документів його службової діяльності - Рапорту, Направлення і Протоколу.

ОСОБА_1 , не порушивши вимоги пункту 2.5 ПДР - не порушив також і положення частини першої статті 130 КУпАП, оскільки не відмовився від проходження відповідно до встановленого статтею 266 КУпАП порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення.

Належними доказами такого об`єктивного стану речей і, відповідно невинуватості водія транспортного засобу ОСОБА_1 в порушенні частини першої статті 130 КУпАП є зміст його власноручного пояснення, наданого в межах службового розслідування, відображеного у його Висновку і Відеозаписів, зміст яких констатує згоду водія пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я

Суд, дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, дійшов до наступного висновку.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст.7КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

За положеннями ч. 1ст. 130 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, необхідною умовою даної категорії справ є саме встановлення факту керування особою транспортним засобом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису жодним чином не відображає факту власне відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я на вимогу Поліцейського, оскільки впродовж лише трьох діалогів, які відбулись між останнім та вказаним водієм у нетривалий час, що не перевищував семи хвилин від наголошення Поліцейським, виявлених ним у водія ознак наркотичного сп`яніння, чим аж ніяк об`єктивно не створювалась загроза вичерпанню двогодинного терміну, передбаченого частиною четвертою статті 266 КУпАП, саме у який в закладі охорони здоров`я, розташованому в одному адміністративному районі міста Харкова - тобто неподалік, мав відбутися згаданий огляд, водій ОСОБА_1 жодного разу не наголосив свою відмову від проходження такого огляду і лише звертався до Поліцейського з проханням впродовж п`яти хвилин почекати прибуття його матері, з якою у першого з них, було попередня домовленість про зустріч поблизу місця зупинки транспортного засобі, а вже тоді

ОСОБА_1 за власною ініціативою 20.01.2025 звернувся до відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради “Обласна клінічна наркологічна лікарня” (далі - КНП ХОР “ОКНЛ”), у якому був оглянутий лікарем з документальною констатацією, наведеною у Виписці 64 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повного діагнозу дослівного змісту “Ознак наркотичного сп`яніння не виявлено. Тверезий”.

В описовій частині цієї Виписки лікарем, який її склав за результатом огляду ОСОБА_1 дослівно зазначено наступне: “Об`єктивно: зовнішній вигляд охайний, скарг не висловлює. Зіниці звичайні, реакція на світло млява, ТШ виконує без промахувань, в позі Ромберга непохитний, гіперемія обличчя. Зі слів вживання наркотичних речовин заперечує, АТ 140/80 мм.рт.ст. PS 78 уд/хв. Лабораторне дослідження: Токсикологічне дослідження № 134 від 20.01.2026 Результат: наркотичні, психотропні та інші речовини не виявлено”.

Відповідно до змісту Висновку службового розслідування, проведеного з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Харківській області ДПП 20.01.2026 під час події за участі ОСОБА_1 , що виразились в порушенні вимог Закону України “Про Національну поліцію” та низки інших нормативно правових актів, якими у своїй діяльності керуються працівники Національної поліції України від 17.03.2026 (далі - Висновок) під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено факт порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції Саіповим В. та лейтенантом поліції Гаспаряном Р., які 20.01.20126 під час події за участю ОСОБА_3 , всупереч вимог частини другої статті 31 Закону України “Про Національну поліцію”, застосували до ОСОБА_3 та до пасажирів, які перебували всередині транспортного засобу ОСОБА_3 превентивні поліцейські заходи, а саме: поверхневу перевірку та перевірку документів особи, при цьому не довели до їх відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Крім цього, старший лейтенант ОСОБА_4 , всупереч вимогам частини третьої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, звертаючись до ОСОБА_3 та до пасажирів його транспортного засобу не назвав своє прізвище, посаду та спеціальне звання.

В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією обставини, що знімають зі старшого лейтенанта поліції Саіпова В. та лейтенанта поліції ОСОБА_5 звинувачення, не встановлені.

Причинами та умовами, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія вважає прояв неуважності лейтананта поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини другої статті 31, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу ІІ типової посадової інструкції інспектора, на підставі частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , інспектора роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП, попередити про необхідність дотримання службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини другої статті 31, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу ІІ типової посадової інструкції інспектора, на підставі частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту, лейтенанта поліції ОСОБА_8 , інспектора роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП, попередити про необхідність дотримання службової дисципліни.

Крім того, Дисциплінарна комісія УПП в Харківській області ДПП, діючи як колегіальний орган дисциплінарної юрисдикції, що є автором цього Висновку, за змістом його описової частини на сторінках 4 - 6 у хронологічному порядку і фактично дослівно відобразила зміст Відеозаписів, чим документально об`єктивно підтвердила відсутність відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я на вимогу Поліцейського, а також те, що останній о 10.43 20.01.2026 запропонував пройти такий огляд, з чим водій погодився, о 10.48 20.01.2026 визнав дії ОСОБА_1 “пасивною відмовою від огляду на стан сп`яніння”, на що водій зауважив, що не відмовляється від такого огляду, а вже о 10.49 20.01.2026, коли ОСОБА_1 наполегливо озвучив Поліцейському своє бажання проїхати до закладу охорони здоров`я, останній відповів, що вже пізно.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1ст. 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП(абз. 2ст. 251 КУпАП).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від21липня 2011року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав,що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява N? 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява N? 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява N? 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).

Крім цього, ЄСПЛ робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які беззаперечно доводили б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

За вказаних обставин, не можна констатувати, що зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 в скоєнні правопорушенням за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають критерію «поза розумним сумнівом».

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Керуючись ст. ст.7, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 256, 266 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Суддя Майстренко О.М.