Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №642/1964/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"04" травня 2026 р.

642/1964/26

2/642/1185/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ольховського Є.Б.

за участю секретаря судового засідання Семенюк А.Є.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки ( пені) за прострочку сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку по сплаті аліментів в розмірі 42 759 грн., вказуючи, що за рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 р. відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на її користь на неповнолітню дитину, але всіляко ухилявся від своїх обов`язків в зв`язку з чим за ним виникла заборгованість яка складає станом на 01.03.2026 р. – 42 759 грн.

Ухвалою від 23.03.2026р. відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідно до 2 ст. ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.07.2024 року судовим наказом Тернівського міського суду Дніпропетровської області було ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючі з 19.06.2024 р. до досягнення дитиною повноліття.

12.09.2024р. відкрито виконавче провадження.

Розрахунком заборгованості по аліментам від 10.03.26 р. виданого Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено що за виконавчим провадженням ВП № 76026725 станом на 01.03.2026р. становить 42759 грн.

Нормою ч. 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно роз`яснень, які викладені у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Отже неустойка, визначена у ч. 1 ст. 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

У постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц (провадження N 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пеня на заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріали справи не містять доказів, які спростовують розрахунок заборгованості зроблений державним виконавцем.

Правила нарахування пені за заборгованість по сплаті аліментів підтверджені постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (справа № 572/1762/15-ц).

Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (А1 х 1% х Q1) + (А2 х 1% х Q2) + (An х 1% х Qn), де:

р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

Згідно до ч.1 ст. 196 СК України сума пені не може перевищувати 100% заборгованості.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість по аліментам сталася саме з вини відповідача, що є підставою для часткового задоволення позову.

У п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Враховуючи вищезазначені норми права, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення неустойки, а саме в розмірі суми заборгованості із сплати аліментів в розмірі 42 759 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 197 СК України, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 141, 258, 260, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (і.п.н НОМЕР_2 ) пеню (неустойку) за прострочку сплати аліментів в розмірі 42 759 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є. Ольховський