Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №641/2020/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/2217/2026 Справа № 641/2020/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Суслов Вадим Юрійович звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просив розірвати шлюб, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 10.08.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 752.

Позовна заява мотивована тим, що 10.08.2012 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 752. У цьому шлюбі у подружжя народилась дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя х відповідачем не склалось через різні погляди на життя та взаємовідносини. Сторони не бажають підтримувати шлюбно-сімейні відносини. Подружжя проживає окремо, спільного господарства не веде, шлюб припинив своє існування 28.11.2025. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, оскільки це суперечить її інтересам, примирення з відповідачем вважає неможливим.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 10.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, через систему «Електронний суд» від її представника ОСОБА_4 надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без участі позивача та її представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання 08.04.2026 та 04.05.2026 не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до закону, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток за адресою реєстрації місця проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Копія ухвали отримана відчимом відповідача 26.03.2026. Конверт з судовою повісткою повернувся з відміткою «адресат відсутній», що згідно з усталеною практикою Верховного суду є належним повідомленням, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань не надійшло.

Враховуючи зазначене, на підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 10.08.2012 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 752, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.3).

Згідно з копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 у цьому шлюбі у подружжя народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, на цей час сторони спільне господарство не ведуть, разом не проживають, а шлюб носить лише формальний характер, позивач заперечує проти примирення.

Відповідач свою позицію щодо позовних вимог не висловив, відзив не подав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За приписом статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, яка не скористалась своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 10 серпня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 752.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331(одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Сторони по справі

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.Я.Василенко