Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №385/2017/25 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №385/2017/25

Суддя: ВЕНГРИН М. В.

Справа № 385/2017/25

Провадження № 2/385/942/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М. В.,

за участі:

секретаря судового засідання Шевченко Л. О.,

представника позивача - адвоката Опанасенка Б. Ю.

представниці відповідачки - адвокатки Смілянець А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес страхування” до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та скасування державної реєстрації транспортного засобу,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачаРегіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції учасників справи

позивач звернувся в суд із позовом в якому просив визнати недійсним договір від 14.02.2024 купівлі-продажу транспортного засобу Volvo 360, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію цього автомобіля за ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову покликався на те, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2023 в справі № 386/1318/23 стягнуто з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 185780,44 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1393,06 грн. В даній справі ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю, тобто був обізнаний про те, що у випадку ухвалення судового рішення матиме обов`язок компенсувати збитки у розмірі 185780,44 грн. 09.02.2024 рішення суду набрало законної сили та на його виконання 30.09.2024 судом було видано виконавчі листи. 09.12.2024 державним виконавцем було відкрито виконавчі провадження № 76740566 і № 76740748 про стягнення боргу та судового збору з ОСОБА_2 . З відповіді ТСЦ 3545 позивач дізнався, що ОСОБА_2 14.02.2024 перереєстрував автомобіль Volvo 360, відчуживши його на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Отже одразу після набрання рішенням суду в справі № 386/1318/23 законної сили, яким з нього стягнуто 185780,44 грн ОСОБА_2 , не відшкодувавши такі, перереєстрував належний йому автомобіль на іншу особу. За даними системи YouControl у ОСОБА_2 відсутнє рухоме і нерухоме майно з якого можна стягнути заборгованість. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майно, на яке можна звернути стягнення, у ОСОБА_2 відсутнє. Таким чином ОСОБА_2 , відчуживши належний йому на праві власності автомобіль, фактично унеможливив реальне виконання судового рішення на користь ТДВ “Експрес Страхування”. Тому позивач вважає договір купівлі продажу транспортного засобу фіктивним правочином, таким, що не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

В поданому відзиві відповідачка заперечила позов. Покликалась на те, що разом з чоловіком придбали в ОСОБА_2 автомобіль Volvo 360 номер кузова НОМЕР_2 ще в кінці 2022 року, проте автомобіль не переоформляли. Спочатку планували розібрати на запчастини, які підходили до свого автомобіля. Згодом свій автомобіль віддали доньці, а Volvo 360 вирішили відремонтувати та використовувати для потреб сім`ї. Факт підтвердження того що придбали автомобіль ще у кінці 2022 році є оформлення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім`я чоловіка відповідачки ОСОБА_3 від 27.01.2023. В квітні 2024 року їй знову було призначено лікування і потрібно їхати в Кропивницький. Тому змушена була звернутись до ОСОБА_2 , щоб транспортний засіб належно оформити в сервісному центрі. 14 лютого 2024 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №3545/2024/4320169, який оформлений та підписаний сторонами в сервісному центрі 3545 в присутності адміністратора центру, який перевірив відповідність інформації внесеної до цього договору. Крім того під час переоформлення документів у територіальному сервісний центр 3545 всі документи перевірялись, жодних заборон на продаж автомобіля не було. Набула автомобіль Volvo 360 добросовісно, сплативши за його придбання кошти, а тому є добросовісним набувачем майна.На момент укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу їй не було відомо про наявність у ОСОБА_2 боргів. Та і до моменту отримання документів з суду мені нічого не відомо про наявність боргів у ОСОБА_2 . Вони проживали в одному селі. ОСОБА_2 був матеріально забезпеченою людиною, фермером, мав сільськогосподарську техніку, орендував у мешканців села земельні ділянки, вчасно розраховувався за орендну плату. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер. Щодо укладеного договору купівлі-продажу транспортного засобу сукупність ознак для визнання правочину недійсним, з підстав того що він є фраудаторним, відсутня оскільки: -автомобіль був відчужений на основі відплатного договору; -сторони договору між собою не є родичами будь-якої лінії споріднення та не є пов`язаними чи афілійованими особами. При укладенні договору сторони діяли добросовісно, керуючись правом свободи договору, звичаями ділового обороту та всіма істотними умовами договору, визначеними ЦК України. Оспорюваний договір укладений з дотриманням всіх істотних умов та принципу добросовісності сторін. Крім того, Сторонами умови Оспорюваного договору виконані у повному обсязі, а кошти отримані, як оплата за Оспорюваний договір, і набуті нею на законних правових підставах, тобто добросовісно. Крім того позивачем не надано доказів, які б вказували на те, що транспортний засіб був відчужений за неринковими та/або заниженими цінами.

Третя особа в письмових поясненнях вказала, що дії ТСЦ МВС № 3545 щодо реєстрації договору купівлі продажу автомобіля є законними та правомірними, просила в позові відмовити.

В судовому засіданні 27.04.2026 представник позивача просив позов задоволити з підстав, що викладених в позовній заяві, а представниця відповідача, з підстав зазначених у відзиві, просила в позові відмовити.

Розгляд справи, з врахуванням заяви представниці третьої особи та позиції сторін, проведено за відсутності представниці третьої особи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів та заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 11.12.2025 частково задоволено заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 12.01.2026 відкрито провадження в справі, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, призначено підготовче засідання.21.01.2026 до суду надійшли пояснення третьої особи.

23.01.2026 від представниці третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

06.02.2026 до суду надійшов відзив від представниці відповідачки.

Ухвалами від 11.02.2026 замінено третю особу та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

26.02.2026 від представниці третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Протокольною ухвалою від 03.03.2026 відкладено підготовче засідання, повторно скеровано до Благовіщенського відділу ДРАЦС ухвалу щодо витребування доказів.

04.03.2026 від представниці третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалами від 27.03.2026 закрито провадження в справі в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю до пред`явлення позову та закрито підготовче провадження і призначено справу для розгляду по суті.

20.04.2026 представницею відповідачки подано клопотання про стягнення судових витрат.

24.04.2026 представником позивача подано заперечення на клопотання відповідачки щодо стягнення судових витрат з доказами понесення таких.

Розгляд справи по суті проведено 27.04.2026 та суд, перейшовши до стадії ухвалення судового рішення оголосив перерву до 04.05.2026 для його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.01.2024 в справі № 386/1318/23 задоволено позов ТДВ “Експрес Страхування” до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів та стягнуто 185780,44 грн і 1393,06 грн сплаченого судового збору (а.с. 15-21).

30.09.2024 на виконання цього рішення Гайворонським районним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист (а.с. 23-24).

Постановою державного виконавця Гайворонського ВДВС від 09.12.2024 ВП № 76740566 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом 386/1318/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТДВ “Експрес страхування” 185780,44 грн боргу (а.с. 25-26).

Листом від 04.06.2025 № 31/31/3545 ТСЦ МВС 3545 повідомило про те, що власником автомобіля Volvo 360, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 03.06.2025 є ОСОБА_1 ; перереєстрація автомобіля проведена 14.02.2024 в ТСЦ 3545 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області (а.с. 27-29).

Листом від 21.11.2025 № 31/31/3545 ТСЦ МВС 3545 повідомило про те, що власником автомобіля Volvo 360, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 13.02.2024 значився ОСОБА_2 , з 14.02.2024 власницею є ОСОБА_1 (а.с. 30-32).

З інформаційної довідки № 5005592770686 від 03.12.2025 з додатку “Реєстр нерухомості” вбачається, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо особи з РНОКПП НОМЕР_3 відсутні (а.с. 33).

З звіти системи “You Control” станом на 03.12.2025 щодо ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 вбачається, що відсутня інформація про виконавчі провадження, в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про автотранспорт та нерухомість (а.с. 34-39).

З договору купівлі-продажу 3545/2024/4320169 від 14.02.2024, що укладений в ТСЦ 3545 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області вбачається, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 автомобіль Volvo 360, шасі НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 за 80000,00 грн (а.с. 156).

З свідоцтва про одруження НОМЕР_6 від 25.12.1999 (а.с. 169) вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одружились.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 вбачається, що автомобіль Volvo 360, шасі НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (а.с. 170).

З довідки про огляд лікаря (а.с. 173) вбачається, що 26.04.2024 ОСОБА_1 , перебувала на огляді лікаря в м. Кропивницький.

З інформації МТСБУ (а.с. 175) автомобіль Volvo 360, номерний знак НОМЕР_5 , був застрахований в ПрАТ “УПСК”, страхувальник ОСОБА_3 , дати початку дії полісів 27.01.2023, 31.01.2024, 23.03.2025.

З актового запису про смерть № 35 від 02.04.2025 (а.с. 208) та свідоцтва про смерть НОМЕР_8 (а.с. 171) вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином судом встановлено, що позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля Volvo 360 від 14.02.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і скасувати реєстрацію цього автомобіля за ОСОБА_1 .

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У справах про визнання правочину недійсним відповідачами мають бути всі сторони такого правочину. Незалучення сторони договору як співвідповідача за наявності обов`язкової процесуальної співучасті – самостійна підстава для відмови в позові. Визначення складу відповідачів є правом позивача, однак перевірка їх належності — обов`язком суду.

Такий правовий висновок у справі №917/1173/22 зробив Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2025 року.

Оспорюваний позивачем договір укладено між ОСОБА_2 (продавець) і ОСОБА_1 (покупець).

Єдиною відповідачкою в справі є ОСОБА_1 , судом закрито провадження в справі в частині вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю до пред`явлення до нього позову.

В підготовчому судовому засіданні, після постановлення ухвали про закриття провадження в справі щодо вимог до ОСОБА_2 , суд з`ясовував у позивача про наявність клопотань щодо кола відповідачів та представник позивача будь яких клопотань з цього приводу не заявляв.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.Незалучення до участі у справі особи як співвідповідачаза умови наявності обов`язкової процесуальної співучастіє підставою для відмовиу задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення (постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 754/16978/21).

Пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості / необґрунтованості позову, оскільки дослідженню цих обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (близький за змістом висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Судувід 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі№ 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц,від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Таким чином незалучення всіх належних відповідачів - зокрема правонаступників ОСОБА_2 , як сторони договору купівлі-продажу від 14.02.2024, виключає можливість вирішення судом спору про визнання недійсним договору по суті заявлених вимог.

Тому суд доходить висновку, що в задоволенні позову в частині вимоги про визнання договору недійсним слід відмовити у зв`язку з незалученням позивачем до участі в справі всіх сторін оспорюваного договору (правонаступника продавця ОСОБА_2 ).

А оскільки відмовлено в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору, то відсутні підстави для скасування реєстрації автомобіля за відповідачкою ОСОБА_1 , так як така вимога є похідною від вимоги про визнання договору недійсним.

Розподіл судових витрат

Згідно положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою в задоволенні позову слід покласти на позивача згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Також відповідачка ОСОБА_1 , згідно наданих доказів, понесла витрати на сплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн, які просила стягнути з позивача.

Так, на підтвердження такого стороною відповідача надано договір № 01/01 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 між адвокаткою Смілянець А. А. та ОСОБА_1 , відповідно до якого за виконання представництва клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі, який погоджений сторонами - 3000,00 грн (п. 5), розмір гонорару збільшується у разі, якщо кількість судових засідань у справі при її розгляді судом першої інстанції перевищує 2 судових засідання - на 1000,00 грн за кожне наступне засідання (п. 5.1); платіжну інструкцію про сплату від ОСОБА_1 на користь адвокатки Смілянець А. А. 3000,00 грн 30.01.2026; платіжну інструкцію про сплату від ОСОБА_1 на користь адвокатки Смілянець А. А. 2000,00 грн 20.04.2026 за надання правничої допомоги в справі № 385/2017/25.

Слід вказати, що у першій заяві по суті справи не вказано попереднього переліку судових витрат відповідачки.

Представник позивача у поданому запереченні та в судовому засіданні просив відмовити в стягнені витрат відповідачки в повному обсязі. Покликався на те, що Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії. Згідно з усталеною судовою практикою, для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу сторона повинна надати: детальний опис виконаних робіт, розрахунок витраченого часу, обґрунтування вартості кожної послуги. Натомість подане клопотання містить лише загальні формулювання («ознайомлення», «аналіз», «участь»), які є типовими і не дозволяють встановити: фактичний обсяг роботи адвоката, тривалість виконання кожної дії, необхідність саме такого обсягу послуг у межах цієї справи. За відсутності конкретизації витрат суд позбавлений можливості перевірити їх реальність, що є самостійною підставою для відмови.Зі змісту клопотання вбачається, що частина витрат обґрунтовується участю адвоката у судовому засіданні, яке на момент подання клопотання ще не відбулося (27.04.2026). Таким чином, Відповідачка фактично просить стягнути майбутні витрати, що прямо суперечить правовій природі судових витрат, які підлягають відшкодуванню виключно за умови їх фактичного понесення.Участь у декількох судових засіданнях та підготовка одного відзиву не може обґрунтовувати заявлений розмір витрат. Фактично заявлена сума має ознаки формального нарахування гонорару, а не відображає реальні витрати часу та зусиль.Сторона Відповідача не довела, що заявлені витрати були необхідними та безпосередньо пов`язаними саме з ефективним захистом у цій справі. Сам факт укладення договору та сплати коштів не є безумовною підставою для їх компенсації іншою стороною.

Оцінюючи аргументи сторін суд керується таким.

Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобтонеподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставоюдля відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Така ж позиція викладена ВС в постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 161/20630/18.

Суд бере до уваги те, що у поданому відзиві ОСОБА_1 не вказано попереднього розрахунку судових витрат на правничу допомогу. Також суд звертає увагу, що в підготовчому засіданні при вирішенні питання закриття підготовчого провадження та призначенні справи до розгляду по суті, представницею відповідачки було повідомлено про відсутність витрат на правничу допомогу.

Таким чином суд розцінює поведінку сторони відповідача щодо подальшого заявлення витрат на правничу допомогу як непослідовну та, виходячи з положень частини другої статті 134 ЦПК України, вважає правильним відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат в розмірі 5000 грн.

Доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

щодо заходів забезпечення позову

Ухвалою суду від 11.12.2025 заяву ТДВ «Експрес Страхування» про забезпечення позову задоволено частково, заборонити відчуження автомобіля Volvo 360, реєстраційний номер НОМЕР_1 до заміни заходу забезпечення позов іншим видом забезпечення позову або до його скасування у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 7ст. 158 ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.247,259,263-265,273,354ЦПК України,

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес страхування” (місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. С. Бандери, 22, ЄДРПОУ 36086124) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та скасування державної реєстрації транспортного засобу,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачаРегіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, ЄДРПОУ 45400935) - відмовити.

Відмовити відповідачці ОСОБА_1 у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.

В силу положень ч. 7ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 04.05.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 04.05.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua