Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №350/1826/25 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1826/25

Номер провадження 2/350/218/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь 29126 грн. (600 євро) сплачених самостійно за проживання у готелі, суму моральної шкоди у розмірі 10000 грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.06.2025 вона звернулася у турагенство Miracle Travels (ФОП ОСОБА_2 ) з метою придбання туристичних послуг (тур до Туреччини, готель Marin Hotel 3*).

02.07.2025 вона уклала договір на туристичне обслуговування, сплатила за тур до Туреччини, готель Marin Hotel 3*, у період 14.08.2025 по 21.08.2025 загальною вартістю 96056 грн. Проте за день до вильоту відповідач проінформував її, що даний тур скасовано та запропоновав обрати іншу дату та готель. Як альтернативу було обрано готель Gold Stone на період з 17.08.2025 по 24.08.2025. Оновленого договору та страхування вона не отримала - відповідач надав лише квитки на літак та ваучер на проживання.

У зв`язку зі скасуванням туру та тим, що на момент отримання цієї інформації вона разом з сім`єю вже перебувала в дорозі до м. Варшава, їм довелося власним коштом забезпечувати проживання та перебування у Варшаві протягом трьох днів до дати нового вильоту.

Під час заїзду до готелю, їй було відмовлено в заселенні через недійсність наданого ваучера та відсутністю підтвердження оплати з боку турагенства. У зв`язку з цим вона та її сім`я змушені були перебувати 12 годин у холі готелю, очікуючи на з`ясування ситуації та на зв`язок із відповідачем, що спричинило значні незручності.

Відповідач повідомив її про нібито проблеми з туроператором та, скориставшись сервісом Booking.com, самостійно здійснив оплату проживання: в один день – за одну добу, а наступного дня – за наступну добу. Через таку фрагментарну оплату готель щодня надавав їм різні номери, у зв`язку з чим протягом двох діб їм доводилося щодня переселятися. Крім того, відповідач бронював лише один номер на чотирьох осіб, хоча за умовами договору їм мали бути надані два окремі номери. Це створило значні незручності та суттєво погіршило умови відпочинку.

19.08.2025 відповідач поінформував її через застосунок Viber, що на наступні дні проживання вона повинна оплатити самостійно, оскільки на Booking.com не залишилося вільних номерів у відповідному готелі, що начебто позбавляє його можливості здійснити оплату власними коштами. Відповідач запевнив, що всі кошти, сплачені нею за проживання, будуть повернуті того ж дня. У зв`язку з цим вона змушена була власним коштом оплатити проживання у розмірі 29126 грн. (600 євро).

Крім того, за умовами укладеного договору виліт та приліт мали здійснюватися з м. Варшава та до м. Варшава. Після скасування туру відповідач запропонував зміну маршруту на виліт з м. Люблін та приліт до м. Люблін, на що вона зиушена була погодитися. Однак квитки для повернення відповідач фактично надіслав до м. Жешув, що не відповідало попереднім домовленостям та умовам договору і спричинило для неї додаткові витрати.

При телефонному листуванні через за стосунок Viber з директором агентства, останній неодноразово запевняв її що поверне кошти, проте до цього часу свою обіцянку не виконав.

02.10.2025 директором агентства їй було надано гарантійний лист, у якому зазначено, що кошти за проживання будуть повернуті до 31.10.2025. Станом на сьогодні повернення коштів не відбулося.

03.11.2025 вона надіслала турагенству офіційну письмову претензію на е-mail, проте відповіді на неї не отримала.

Вважає, що відповідачем були порушені її права як споживача, а сплачені кошти за проживання в готелі не повернуті, а тому їй була завдана моральна шкода, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, що позбавило її можливості спокійно, без страху, психологічного дискомфорту відпочивати.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, направила суду заяву про розгляд справи без її участі, крім цього зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 залишено позовну заяву без руху та надана позивачці строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі (а.с. 19).

20.12.2025 позивачка ОСОБА_1 направила через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 16.12.2025 (а.с. 18).

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22.12.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи (а.с.20).

24.12.2025 позивачка ОСОБА_1 направила через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів (а.с. 21).

14.01.2026 позивачка ОСОБА_1 направила через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження (а.с. 25).

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 16.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 30).

31.03.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивачки ОСОБА_1 поступила заява про розгляд справи у її відсутності, у якій він також зазначила, що позов підтримує повністю (а.с. 32).

01.05.2026 позивачка ОСОБА_1 направила через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів (а.с. 35).

01.05.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивачки ОСОБА_1 поступила заява про розгляд справи у її відсутності, у якій він також зазначила, що позов підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 37).

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.05.02026 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи (а.с. 34).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 02.07.2025 року між туристичною агенцією Miracle Travels (ФОП ОСОБА_2 ) в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір №275997 на туристичне обслуговування - туристичної поїздки до Туреччини з 14.08.2025 по 21.08.2025 року з проживанням в готелі Marin Hotel 3* (а.с. 3-6).

За даним договором, позивачка сплатила відповідачу грошові кошти в загальній сумі 96056 грн., а відповідач порушив умови договору, у зв`язку з чим позивачці було відмовлено в заселенні в готель Gold Stone через недійсність наданого відповідачем ваучера та відсутністю підтвердження оплати з боку турагенства .

Відповідно до п.3.2 договору на туристичне обслуговування від 02.07.2025, турист має право на відшкодування матеріальних збитків у випадку невиконання чи неналежного виконання умов даного договору.

Позивачка ОСОБА_1 провела оплату за проживання в готелі Gold Stone Анталія/Кемер у розмірі 600 євро, що підтверджується платіжним документом №523111084301 від 19.08.2025 р. (а.с. 9, 36).

З наданої позивачкою роздруківки з месенджера Viber вбачається, що вона вела переписку з відповідачем, щодо повернення їй коштів (а.с. 11).

26.07.2025 р. позивачка ОСОБА_1 надіслала відповідачу письмову заяву про повернення коштів у розмірі 29126 грн., сплачених нею 19.08.2025 року за проживання в готелі (а.с. 13).

02.10.2025 ФОП ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 було надано гарантійний лист, у якому ФОП ОСОБА_2 погоджується з надлишково сплаченими коштами від туристки ОСОБА_1 через форс-мажорні обставини в розмірі 29126 грн. та гарантує повернення коштів у повному обсязі до 31.10.2025 року (а.с. 12).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

беручи до уваги позицію позивачки, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно із ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед яких є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування та звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відносини, пов`язані з організацією і здійсненням туризму на території України регулюються Законом України «Про туризм».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про туризм» туризм - тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від`їжджає; турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов`язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін; туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);

У частині першій статті 5 цього ж Закону визначено, що учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про туризм», суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані, зокрема, відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Зі змісту ст. 32 Закону України «Про туризм», за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про туризм», суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір на туристичне обслуговування - туристичної поїздки до Туреччини та на його виконання позивачка перерахувала 96056 грн., проте змушена була додатково оплачувати власні кошти за проживання в готелі, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, не повернув позивачці кошти за проживання в готелі в розмірі 29126 грн., тому зазначену суму необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Складовими для настання відповідальності за завдання шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; вина. Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 197/1330/14 (провадження № 61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Суд погоджується з тим, що в результаті протиправних дій відповідача позивачці спричинено моральну шкоду, оскільки остання сплативши кошти за туристичну поїздку та сподіваючись, що отримає послуги належної якості, повинна була додатково оплачувати власні кошти за проживання в готелі, що спричинило їй душевні страждання та позбавило спокійно, без страху та психологічного дискомфорту відпочивати.

Визначаючи суму коштів, які необхідно стягнути з відповідача на компенсацію моральної шкоди, суд враховує, що відповідач не виконав взятого на себе зобов`язання бронювання готелю, що змусило позивачку витрачати власні кошти на оплату проживання в готелі, при цьому позивачка перебувала на відпочинку в іншій державі разом з сім`єю, а тому отримала глибокі душевні страждання, тому суд враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про стягнення з відповідача 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, що буде співмірним з глибиною її душевних страждань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат:

Беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про захист прав споживачів», позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (за дві вимоги майнового та немайнового характеру) слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів - задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , 29126 (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять шість) гривень сплачених за проживання в готелі за невиконання умов договору та 10000 (десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.М. Бейко