Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №185/6127/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6127/26

1-кп/185/1322/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні в залі суду м. Павлограда у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046370000097 від 01 квітня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прибузьке, Миколаївської область, громадянин України, із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді командира взводу протидії технічним засобам розвідки, ВОС-993147Д військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «головний сержант», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

27.02.2026 близько о 23 годині 00 хвилин головний сержант ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, і проходячи її на посаді командира взводу протидії технічним засобам розвідки, ВОС-993147Д військової частини НОМЕР_1 , перебував з потерпілою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою спільно мешкав, в приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_2 , де між ними виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В цей час у ОСОБА_3 , який перебував в емоційно-збудженому стані, чому передував словесний конфлікт з потерпілою, раптово виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи з потерпілою в одному приміщенні, ОСОБА_3 взяв за шию ОСОБА_6 та стоячи навпроти неї, кулаком правої руки наніс потерпілій до п`яти ударів в область голови та обличчя зліва, від чого ОСОБА_7 втратила рівновагу та присіла біля ліжка.

В подальшому, коли ОСОБА_6 знаходилась в положенні сидячи, ОСОБА_3 стоячи над нею, наніс останній один удар кулаком правої руки в область голови зліва та один удар стопою правої ноги в область обличчя.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, коли потерпіла ОСОБА_6 знаходилась в положенні сидячи у приміщенні коридору, ОСОБА_8 кулаком правої руки наніс їй три удари в область голови та обличчя.

В результаті своїх протиправних дій, що виразились у нанесенні ударів, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лобної ділянки ліворуч на 0,7 см догори від волосистої частини лівої надбрівної дуги та на відстані 1,9 см ліворуч від умовної середньої лінії голови верхньої та нижньої губи, гематоми лівої надбрівної дуги, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд даного обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За змістом доданої до обвинувального акта письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , складеної у присутності адвоката ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Судом встановлено, що на виконання вимог ч. 2 ст. 302 КПК України прокурором роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Потерпіла ОСОБА_6 також подала заяву щодо згоди з установленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду у спрощеному провадженні, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.

За ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дії ОСОБА_10 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд керується статтями 50, 65 КК України в частині законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та досягнення мети його призначення.

При призначенні покарання суд також виходить з вимог закону щодо достатності покарання для виправлення особи, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії кримінальних проступків, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, військовослужбовець, за місцем служби характеризується позитивно, за місцем проживання також характеризується позитивно, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття.

Обставиною, відповідно вимог ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За сукупністю обставин вчинення кримінального проступку, ступеня тяжкості, думки потерпілої, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав, наявності пом`якшуючої його покарання обставини, відсутності обтяжуючих його покарання обставин, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити у виді штрафу, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

-диски з відеозаписом та фото зберігати в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1