Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №205/3677/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3677/26

Номер провадження3/205/1277/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1

за обвинуваченням у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з проколом про адміністративне правопорушення, ЕПР № 607376, 06 березня 2026 року о 01-15 годині, ОСОБА_1 знаходячись на вулиці Велика Діївська 46 в Новокодацькому районі міста Дніпра керував транспортним засобом Lexus державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановлену законом порядку із застосуванням приладу Drager 6820. Відповідно до тесту 12811, проведеному газоаналізатором Drager 6820, результат огляду позитивний 1,63 проміле .

Згідно адміністративного протоколу в діях водія ОСОБА_1 убачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, оскільки він порушив п. 2.9 ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також розумні строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Сахончик О.О. у судовому засіданні заперечувала проти доводів сторони обвинувачення. Зазначила, що її підзахисний не здійснював керування транспортним засобом, а лише мав намір перепаркувати його у зв`язку з ракетно-дроновою атакою. Звернула увагу суду на те, що результат алкотестера 1,63 проміле ОСОБА_1 не визнав та наполягав на проведенні медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Крім того, подала клопотання про закриття кримінального провадження, та Висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 09.03.2026 року, вказавши на безпідставність зупинення ОСОБА_1 , безпідставність складення протоколу, у звьязку з чим просила закрити справу за відсутністю складу правопорушення.

Суд розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення прийшов до наступного.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним порушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування повноважними на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.9 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані.

Статтею 266 КУпАП особи, передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

На підставі ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляд у осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису , а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно із «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, вбачається, що огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 3 Порядку); у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Під час дослідження наданого працівниками поліції відеозапису № 471363 судом встановлено, що на відеозаписі зафіксовано момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом, після чого він спілкується з працівниками поліції та пояснює, що їде з Кривого Рогу, де працює.

За п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Пленумом Верховного Суду України у п. 27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 (з наступними змінами) визначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Таким чином твердження захисника, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження.

У подальшому працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager 6820». Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції здійснив продування вказаного приладу, за результатами якого встановлено наявність алкоголю в організмі — 1,63 проміле. Водночас він не погодився з отриманим результатом та наполягав на проведенні медичного огляду в закладі охорони здоров`я, на що отримав відмову.

В порушення вимог статті 268 КУпАП, що підтверджується наданим відеозаписом, ОСОБА_1 , як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснені його процесуальні права, зокрема й право користуватися юридичної допомогою адвоката в зазначеній ситуації.

Відповідно до вимог п. 5 «Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки», затвердженої наказом МВС України N 1026 від 18.12.2018 року, згідно якої, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Згідно рапорту заступника командиру роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області у водія ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у виді запаху алкоголю з порожнини роту, та поведінка що не відповідає обстановці.

Суд зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення певною особою такого адміністративного правопорушення.

Під час перегляду відеозапису № 471363 з боді камер поліцейських, було встановлено, що співробітники поліції не виявляли у ОСОБА_1 будь яких ознак алкогольного сп`яніння, а його поведінка відповідала обстановці.

В порушення ст. 256 КпАП України в протоколі про адміністративне правопорушення ЄПР № 607376 від 6 березня 2026 року взагалі не зазначено будь яких ознак сп`яніння ( алкогольного чи наркотичного) .

З відео вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з результатами газоаналізатора, про що повідомляє співробітникам поліції, та неодноразово повідомляє про направлення його до медичного закладу для проведення огляду на визначення стану сп`яніння.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

В порушенні вимог ч.1 ст.266 КУпАП матеріали справи не містять відомостей, щодо наявності направлення правопорушника для проходження огляду на стан сп`яніння у медичний заклад. Та підтвердження щодо відсторонення водія від керування у зв`язку зі складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України.

Як вбачається з Висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 09.03.2026 року, відповідно до якого, 6.03.2026 року о 3-30 ОСОБА_1 самостійно пройшов медичне обстеження , ознак сп`яніння не виявлено.

Як вбачається з протоколу ЕПР 1 № 607376 від 6.03.2026 року, ОСОБА_1 було зупинено 06.03.2026 року о 01:15 годині, протокол про адміністративне правопорушення було складено 06.03.2026 року о 01:55 годині, а до КП «ДБКЛПД» ДОР для проходження обстеження ОСОБА_1 з`явився о 3:30 годині.

Таким чином суд вважає, що водієм не пропущено час для проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відповідно до ст. 266 КпАП України.

Оскільки обстеження на визначення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння в лікарні, в присутності лікаря, є більш розширеним та кваліфікованим, суду не надано підстав ставити висновки лікаря під сумнів, у зв`язку з чим суд приймає Висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 09 березня 2026 року, як належний та допустимий доказ.

Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

В силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України „ Про національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

З даних відеозапису з відеокамер цих поліцейських було встановлено, що вони під час спілкування з ОСОБА_1 не мали на меті законним способом припинити керування транспортним засобом водієм, у якого на їх думку наявні ознаки алкогольного сп`яніння, і який при цьому погоджувався пройти медичне обстеження на визначення стану сп`яніння в лікарні. Вони шляхом маніпуляцій складають протокол про адміністративне правопорушення, пояснюючи що всі заперечення ОСОБА_1 може надати в суді, при цьому не роз`яснюючи підстави та необхідність проходження медичного огляду в лікарні у разі не згоди з результатами газоаналізатора.

Зазначені порушення при складанні адміністративного матеріалу в своїй сукупності не дають суду повних та обґрунтованих підстав для визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

На підставі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, доводи представників поліції, покладені в основу складеного протоколу про правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в суді.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 221, 247, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Шиян