Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №211/3441/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3441/26

Провадження № 3/211/1178/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 травня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ст.173-8 ч.2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.03.2026 року серія ВАД №961903, 23.03.2026 о 15год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 не виконав умови терміново заборонного припису серії АА №571682 п.п. 1, 2, 3 від 23.03.2026 терміном на 10 діб, а саме перебував в місці проживання постраждалої особи.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», а також скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 та 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчинені, дослідити наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» одним із спеціальних заходів протидії домашньому насильству є терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Статтею 25 вказаного Закону передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Так, матеріали даної справи засвідчують, що терміновий заборонений припис серії АА №571682 від 23.03.2026 року відносно ОСОБА_1 був складений внаслідок події, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №950698 від 23.03.2026 року щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 . За результатами складання працівниками поліції вказаного протоколу та форми оцінки ризиків домашнього насильства, відносно ОСОБА_1 був винесений терміновий заборонний припис строком на 10 діб.

Разом із цим, за результатами розгляду обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №950698 від 23.03.2026 року, постановою судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30.04.2026 року, було закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Встановлення суддею Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30.04.2026 року відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП виключають відповідальність ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй в вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282).

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, рівень доказування, передбачений законом такий, що не залишає жодних розумних сумнівів у винуватості особи у цій справі не досягнуто, а отже, підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Враховуючи викладене, а також обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. О. Юзефович