Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №750/3678/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3678/26

Провадження № 2/750/2327/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,

секретар Юрченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/3678/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

у с т а н о в и в :

27.03.2026 позивач засобами поштового зв`язку звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, у зв`язку з навчанням, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 09.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі, яку призначив до розгляду на 01.05.2026.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, позивач у поданій через канцелярію суду заяві просила провести розгляд справи без її участі, позов підтримала. Відповідач, оповіщений про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що сторони є батьками повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується цифровою копією Актового запису про народження № 288, де батьком указано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а матір`ю – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8-9).

Як убачається з наданого позивачем військово-облікового документа (військовий квиток на а.с. 2), остання змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Як зазначає позивач, спільна повнолітня донька сторін продовжує навчання в закладі вищої освіти – Київському університеті культури, за спеціальністю готельно-ресторанна справа.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що навчання є платним, у зв`язку з чим донька потребує матеріальної допомоги.

На підтвердження зазначених обставин позивач надала копію договору здобуття вищої освіти (а.с. 10-11), а також копію платіжної інструкції № P0K7-X6PX-778T-4HPX від 24.11.2025 про оплату навчання згідно договору № 51089 курс 1 семестр 2, форма навчання заочна, за студентку ОСОБА_3 в сумі 22 500,00 грн (а.с. 12).

Відповідно до частин першої та третьої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з частиною першою статті 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

За приписом частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони не є належними, допустимими та достатніми для підтвердження обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За правилом частини третьої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

На підтвердження факту навчання повнолітньої дитини позивачем надано копію договору про здобуття вищої освіти, яка не містить дати укладення договору, його номера та підписів сторін, у зв`язку з чим не дає можливості встановити факт навчання дочки сторін та термін його закінчення, що є необхідною умовою для стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.

Копія платіжної інструкції, додана до позовної заяви, підтверджує лише факт оплати вартості навчання за певний період (перший курс), однак сама по собі не свідчить зарахування дитини сторін до навчального закладу та термін закінчення навчання.

Інших доказів, зокрема довідки з навчального закладу про навчання ОСОБА_3 , позивачем суду не надано.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставину навчання повнолітньої дитини, яка є обов`язковою умовою виникнення обов`язку батьків щодо її утримання на період навчання, у позові належить відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 280-282, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ий номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Суддя