Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №750/10315/21 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №750/10315/21

Суддя: Супрун О. П.

Справа № 750/10315/21

Провадження № 2/750/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,

секретарі з участю Щибря Ю.С., Юрченко А.А., представника позивача – адвоката Кравченка В.В., представника відповідача – адвоката Дасюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/10315/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

у с т а н о в и в :

15.09.2021 ОСОБА_1 через адвоката Кравченка В.В. звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача, у якому просить:

1.Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано в цілому за ОСОБА_2 на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта серії ЧГ №1422170257552 від 25.01.2017;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №444616 від 20.03.2012, Договору дарування земельної ділянки, реєстровий №2209, від 31.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2232, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2242, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2227, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, реєстровий №4625 від 10.10.2008, посвідченого приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Новик В.П.;

- автомобіль вантажопасажирський MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CD1, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

2. У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати за ОСОБА_1 право власності на частину:

- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано в цілому за ОСОБА_2 на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта серії ЧГ №1422170257552 від 25.01.2017;

- земельної ділянки, кадастровий номер 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №444616 від 20.03.2012, Договору дарування земельної ділянки, реєстровий №2209, від 31.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В.;

- земельної ділянки, кадастровий номер 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2232, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельної ділянки, кадастровий номер 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2242, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельної ділянки, кадастровий номер 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2227, нотаріально посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, реєстровий №4625 від 10.10.2008, посвідченого приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Новик В.П.;

- автомобіля вантажопасажирського MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CD1, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалою від 17.09.2021 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 24.09.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13.10.2021.

13.10.2021 розгляд справи відкладений до 02.11.2021 у зв`язку з неявкою сторін.

02.11.2021 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

16.11.2021, у строк для подання відзиву, відповідач через адвоката Дасюк С.В. подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

17.11.2021 розгляд справи відкладений до 06.12.2021 у зв`язку з неявкою сторін.

Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалою від 06.12.2021 прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та в підготовчому засіданні оголосив перерву до 29.12.2021, у зв`язку з витребування доказів. Також, суд ухвалою, за клопотанням представника позивача, витребував у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. належним чином засвідчену копію Договору дарування земельної ділянки від 31.07.2012, реєстровий № 2209, у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. – належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 29.11.2008 за реєстровими №№ 2232, 2242, 2227, у приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу Новик В.П. – належним чином засвідчену копію Договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2008, реєстровий № 4625.

29.12.2021 суд продовжив перерву до 24.01.2022.

Ухвалою від 24.01.2022 суд призначив судові оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи та зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 14.09.2022 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 28.09.2022.

Ухвалою від 28.09.2022 суд зупинив провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Ухвалою від 03.01.2025 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 12.02.2025.

12.02.2025 суд продовжив перерву в підготовчому засіданні до 18.03.2025 у зв`язку з витребуванням доказів.

Ухвалою від 18.03.2025, за клопотанням представника відповідача, суд призначив судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручив експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

11.07.2025 Чернігівське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернуло матеріали справи без виконання ухвали суду від 18.03.2025.

Ухвалою від 14.07.2025 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 05.08.2025.

Ухвалою від 05.08.2025 суд направив матеріали справи для проведення судової експертизи згідно ухвали суду від 18.03.2025, а провадження у справі зупинив на час проведення судової оціночно-будівельної експертизи.

31.10.2025 на адресу суду надійшов висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 741/25-24 від 30.10.2025.

Ухвалою від 03.11.2025 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 27.11.2025.

24.11.2025 через систему «Електронний Суд» надійшла заява представника відповідача, адвоката Дасюк С.В., про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить:

- відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 щодо визнання за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_2 , кадастровий номер 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто ОСОБА_2 згідно Договору дарування земельної ділянки № 2209 від 31.07.2012;

- визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто згідно Договору дарування земельної ділянки № 2209 від 31.07.2012, та вилучити з предметів поділу спільного майна подружжя;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/9 частки 56,46% від загальної площі 235,7 кв.м житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/9 частки 43,54% від загальної площі 235,7 кв.м житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- провести поділ спільно нажитого майна подружжя, визнавши їхні частки рівними по 1/2 частці кожному подружжю:

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0064, площею 0,0456 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- автомобіль вантажопасажирський Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстрований номер НОМЕР_3 ;

- земельну ділянку № НОМЕР_4 , кадастровий номер 7410100000:01:053:5021, у м. Чернігові в садівничому товаристві «Гудок»;

- визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому, у рахунок сплати за її право власності на 4/9 частки 43,54% від загальної площі 235,7 кв.м житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , на такі об`єкти нерухомості:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку № НОМЕР_4 , кадастровий номер 7410100000:01:053:5021, у м. Чернігові в садівничому товаристві «Гудок».

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, в розмірі 1/2 частини від загальної вартості в 10 000,00 грн за проданий автомобіль вантажопасажирський Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстрований номер НОМЕР_3 , у сумі 5 000,00 грн;

- визнати за ОСОБА_2 право власності в цілому на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши сплатити ОСОБА_1 на наданий рахунок грошову компенсацію в сумі – 1 117 558,00 грн;

- стягнути з відповідача зустрічного позову всі судові витрати з урахуванням витрат на послуги адвоката та половину вартості судової оціночно-будівельної експертизи.

27.11.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 09.12.2025, у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Ухвалою від 09.12.2025, занесеною до протоколу судового засідання, суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 24.12.2025.

24.12.2025 суд відклав судове засідання на 29.01.2026, у зв`язку з клопотанням представника позивача.

29.01.2026 суд відклав судове засідання на 26.02.2026, у зв`язку з неявкою відповідача та його представника.

26.02.2026 суд оголосив у судовому засіданні перерву до 06.04.2026.

06.04.2026 суд продовжив перерву в судовому засіданні до 22.04.2026.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а зустрічний позов визнав частково, а саме щодо :

- земельної ділянки, кадастровий номер 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, котра належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2232, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельної ділянки, кадастровий номер 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстровий №2242, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельної ділянки, кадастровий номер 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстровий №2227, нотаріально посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала зустрічний позов та визнала первісний позов у частині визнання спільною сумісною власністю та визнання в порядку поділу спільного сумісного майна за ОСОБА_1 право власності на частину:

- земельної ділянки, кадастровий номер 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, котра належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2232, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельної ділянки, кадастровий номер 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстровий №2242, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельної ділянки, кадастровий номер 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстровий №2227, нотаріально посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

Також відповідач визнав позов у частині визнання спільною сумісною власністю автомобіля вантажопасажирського MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CD1, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 , та просив визнати за ним право власності на 56,46% житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а решту частки – за ОСОБА_1 .

Сторони до суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в шлюбі, зареєстрованому 22.07.2000 Управлінням реєстрації актів громадянського стану Чернігівської міської ради Чернігівської області, актовий запис № 745, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 (а.с. 24 т. 1).

Деснянський районний суд м. Чернігова заочним рішенням від 26.07.2021 у цивільній справі № 750/3767/21 розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 26-27 т. 1).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с. 25 т. 1).

31.07.2012 на підставі Договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2209, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2016 № 77179914, відповідач ОСОБА_2 набув права власності на земельну ділянку, площею 0,1419 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Чернігівської міської ради, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 7410100000:02:014:5129 (а.с. 208, 210-211 т. 1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80368421 від 15.02.2017, за ОСОБА_2 10.02.2017 державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А. зареєстровано право власності на житловий будинок, загальна площа: 235,7 кв.м, житлова: 135,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 7410100000:02:014:5129) (а.с. 207 т. 1).

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради рішенням від 07.07.2014 № 196 про присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомого майна, присвоїв поштову адресу власній земельній ділянці (кадастровий номер: 7410100000:02:014:5129), загальною площею 0,1419 га, ОСОБА_2 по АДРЕСА_5 (будівельна адреса) – АДРЕСА_1 (витяг із рішення на а.с. 204 т. 1).

Також, як убачається з інформаційної довідки № 270108412 від 11.08.2021 з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с. 28-35 т. 1), ОСОБА_2 належить:

- земельна ділянка з кадастровим номером 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, надана для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, – на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий № 2232, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельну ділянка, кадастровий номер 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, надана для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , –на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий № 2242, нотаріально посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельна ділянка, кадастровий номер 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га, що надана для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, – на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий № 2227, нотаріально посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , – на підставі Договору купівлі-продажу (реєстровий № 4625) від 10.10.2008, посвідченого приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Новик В.П.

23.11.2023 за відповідачем було зареєстровано право власності на автомобіль вантажопасажирський MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 (а.с. 93-95 т. 1), який був проданий ОСОБА_2 24.01.2024 (а.с. 34 зі звороту т. 3), що також визнається сторонами.

Відповідності до частини шостої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України), якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач визнав позов у частині визнання спільною сумісною власністю та визнання в порядку поділу спільного сумісного майна за ОСОБА_1 право власності на частину: земельних ділянок із кадастровими номерами 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га; житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Також визнав позов у частині визнання спільною сумісною власністю автомобіля вантажопасажирського MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CD1, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 , та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому рішення ухвалюється судом згідно з таким визнанням.

Відповідно до вимог частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною першою статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до статті63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частинами першою, другою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.07.2000 по 26.07.2021, у період якого набули у власність таке майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки із кадастровими номерами 7425581000:02:000:0066, 7425581000:02:000:0063 та 742558100:02:000:0064; житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль вантажопасажирський MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CD1, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

Із огляду на норми закону, а також набуття колишнім подружжям цього спірного майна в період шлюбу та визнання відповідачем позову в цій частині, воно є спільною сумісною власністю, а поділу підлягає лише зазначене нерухоме майно.

При цьому, позов про визнання в порядку поділу спільного сумісного майна права власності на частину спірного автомобіля не підлягає задоволенню, оскільки він відчужений ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 24.01.2024, із наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

У постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 299/2490/16 та від 04.10.2023 у справі № 345/2224/20 зазначено, що поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 Цивільного кодексу України.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

У зазначеній постанові роз`яснено, що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт використання коштів, отриманих від продажу спільного майна в інтересах сім`ї, повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого з подружжя (постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 158/2229/16-ц, від 10.06.2022 у справі № 544/856/20, від 11.06.2025 у справі № 686/29950/23).

Суд установив, що 24.01.2024 ОСОБА_2 продав спірний автомобіль без згоди ОСОБА_1 на його відчуження, а кошти з реалізації якого не було використано в інтересах сім`ї, оскільки доказів зворотного відповідач не надав.

За правилами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зроблено висновок, що в разі, якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна – ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.

Отже, якщо колишнє подружжя придбало автомобіль під час перебування в зареєстрованому шлюбі, однак один із подружжя розпорядився ним на власний розсуд без повідомлення і згоди іншого з подружжя, останній має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу, для отримання якої повинен, виходячи з принципу диспозитивності звернутися з відповідним позовом.

За правилами частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Про продаж спірного автомобіля відповідачем його представник повідомила в заяві про зменшення/збільшення позовних вимог від 24.11.2025, а підготовче провадження суд закрив ухвалою від 09.12.2025.

Оскільки після продажу відповідачем спірного автомобіля 24.01.2024, про що знала позивач, вона не скористалася передбаченим статтею 49 ЦПК України процесуальним правом змінити предмет позову з визнання права власності на 1/2 частину автомобіля на стягнення грошової компенсації його вартості, суд не вправі, із огляду на диспозитивність цивільного судочинства, самостійно змінювати визначені позивачем позовні вимоги, а тому в позові в частині визнання права власності на 1/2 частину автомобіля вантажопасажирського MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CD1, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 , належить відмовити.

Таким чином, за первісним позовом спірним майном є земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також порядок поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за цією адресою.

Позивач уважає, що після набуття відповідачем у період шлюбу права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 він став спільною сумісною власністю, унаслідок чого і спірна земельна ділянка, на якій він розташований, набула статусу спільної сумісної власності та підлягає поділу у зв`язку з цим між сторонами у справі.

Відповідач уважає, що оскільки він набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:02:014:5129 на підставі Договору дарування земельної ділянки від 31.07.2012, вона є його особистою власністю та не підлягає поділу.

За правилами частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частинами першою та другою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті. У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

Пленум Верховного Суду України в пункті 18-2 постанови від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, якщо на земельній ділянці, яка є особистою приватною власністю одного з подружжя, а не спільною сумісною власністю подружжя, знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України в їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований; згідно з цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості в установленому законом порядку, право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.07.2023 у справі № 352/1506/21 (провадження № 61-4227св23).

У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 686/9580/16 (провадження N 61-3478св18) зроблено висновок, що "земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України".

Також у постанові Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 691/1240/18 вказано, що "відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користування іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю, споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства".

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 набув права власності на земельну ділянку, площею 0,1419 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Чернігівської міської ради, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 7410100000:02:014:5129, на підставі Договору дарування земельної ділянки від 31.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2209.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80368421 від 15.02.2017, за ОСОБА_2 10.02.2017 державний реєстратор Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А. зареєстрував право власності на житловий будинок, загальна площа: 235,7 кв.м, житлова: 135,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 7410100000:02:014:5129), тобто в період шлюбу сторін.

Таким чином, вирішуючи питання щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:014:5129, суд, ураховуючи принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, уважає її спільною сумісною власністю та такою, що підлягає поділу між колишнім подружжям.

Суд уважає безпідставними доводи відповідача про необхідність відступу від рівності часток колишнього подружжя при поділі житлового будинку по АДРЕСА_1 , виходячи з наступного.

За правилами частин першої, другої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У частинах першій, другій та восьмій статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, а частки чоловіка і дружини, виходячи зі статті 70 СК України, є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості, і це є її процесуальним обов`язком відповідно до вимог ЦПК України. При цьому судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно висновку експерта за результатами судової оціночно-будівельної експертизи № 741/25-24 від 30.10.2025 ринкова вартість будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить 2 951 907 грн 00 коп.

Позивач, стверджуючи в зустрічній позовній заяві про те, що в будівництво вказаного житлового будинку вклав свої особисті кошти в сумі 85 841 грн із продажу 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 , набутого до шлюбу на підставі Договору купівлі-продажу від 23.11.1999, та враховуючи індекс інфляції просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/9 частки (56,46%) від загальної площі 235,7 кв.м житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/9 частки (43,54%) від загальної площі 235,7 кв.м цього житлового будинку.

Дійсно, на підставі Договору купівлі-продажу від 23.11.1999, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 5670, ОСОБА_2 придбав частку житлового будинку по АДРЕСА_6 (а.с. 218 т. 1).

13.06.2017 ОСОБА_2 продав частку житлового будинку по АДРЕСА_6 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу (однієї другої) частини житлового будинку з господарськими спорудами, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С. (а.с. 212-214 т. 1).

Проте, зважаючи на початок будівельних робіт по зведенню спірного будинку в 2014 році (копія Повідомлення № ЧГ 062141120105 від 22.04.2014 на а.с. 201-202 т. 1) та введення його в експлуатацію в 2016 році, про свідчить копія технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 195-200 т. 1), належних та допустимих доказів вкладення в зведення будинку АДРЕСА_1 грошових коштів, отриманих від продажу будинку по АДРЕСА_6 , позивач не надав, а тому суд не знаходить правових підстав для відступу від рівності часток колишнього подружжя.

Також не можуть уважатися належними доказами особистих коштів ОСОБА_2 копії товарного чека, розписок про виконані роботи та акта приймання-здачі робіт на а.с. 198-202 т. 2, 53 т. 3.

Із огляду на дію в Україні загального режиму спільності майна подружжя, згідно з яким майно, набуте в шлюбі, уважається таким, що належить подружжю, суд дійшов висновку, що все набуте сторонами під час шлюбу спірне майно, визначене ОСОБА_1 у позовній заяві, є їхньою спільною сумісною власністю.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви про визнання за ОСОБА_2 права власності в цілому на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши сплатити ОСОБА_1 на наданий рахунок грошову компенсацію в сумі 1 117 558 грн суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 760/789/19, провадження № 61-16632св20, сформульовано правовий висновок про те, що принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.

Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 під час судового розгляду не давала згоди на присудження їй грошової компенсації в рахунок 1/2 частки в праві власності на спірний житловий будинок, а ОСОБА_2 відповідно не вніс на депозитний рахунок грошову компенсацію в сумі 1 117 558 грн, суд не знаходить правових підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині.

Разом із тим, зустрічна позовна вимога, яка визнається позивачем, про визнання спільною сумісною власністю сторін та права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_4 , кадастровий номер 7410100000:01:053:5021, у м. Чернігові в садівничому товаристві «Гудок», яка належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.05.2013, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., підлягає задоволенню, оскільки придбана ОСОБА_1 у період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правничу допомогу в даній справі ОСОБА_1 надавав адвокат Кравченко В.В. на підставі Договору про надання правової допомоги від 24.07.2021.

09.09.2021 позивач оплатила надану адвокатом правничу допомогу, що підтверджується актом-розрахунком від 09.09.2021 та квитанцією до прибуткового касового ордера на суму 12 000,00 грн (а.с. 121, 122-123 т. 1).

Ураховуючи складність справи та тривалість її розгляду, суд уважає визначений позивачем та її представником розмір витрат на правничу допомогу обґрунтованим та таким, що відповідає принципам розумності та справедливості.

Також, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача та держави належить стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

За правилом частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У позовній заяві ОСОБА_1 визначила ціну позову в розмірі 365 323,33 грн таким чином:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , – у розмірі 443 600,00 грн, тобто вартість частини житлового будинку становить 221 800,00 грн, що підтверджується відповідним звітом про оцінку від 31.08.2021, виконаним ТОВ «Центр оцінки та права «Правекс»;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, – у 6 260,34 грн, тобто вартість 1/2 частини земельної ділянки становить 3 130,17 грн, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.09.2021;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0063, площею 0,1711 га, – у 32 589,33 грн, тобто вартість 1/2 частини земельної ділянки становить 16 294,66 грн, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.09.2021;

- земельну ділянку, кадастровий номер 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га, – у 41 874,00 грн, тобто вартість 1/2 частини земельної ділянки становить 20 937,00 грн, що підтверджується листом Управління у Чернігівському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №520/364-21 від 02.09.2021;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, – у 41 874,00 грн, тобто вартість 1/2 частини земельної ділянки становить 20 937,00 грн, що підтверджується листом Управління у Чернігівському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №521/364-21 від 02.09.2021;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , – у 25 986,00 грн, тобто вартість 1/2 частини житлового будинку становить 12 993,00 грн, що підтверджується відповідним звітом про оцінку від 31.08.2021, виконаним ТОВ «Центр оцінки та права «Правекс»;

- автомобіль вантажопасажирський MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстровий № НОМЕР_3 , – у розмірі 138 403,00 грн, тобто вартість 1/2 частини спірного автомобіля становить 69 201,05 грн, що підтверджується відповідним звітом про оцінку від 31.08.2021, виконаного ТОВ «Центр оцінки та права «Правекс».

За правилом частини другої статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Для визначення ціни позову суд бере до уваги висновок експерта за результатами судової оціночно-будівельної експертизи № 741/25-24 від 30.10.2025, за яким ринкова вартість будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить 2 951 907,00 грн, тобто половина його вартості становить 1 475 953,50 грн.

Отже, ціна позову становить 1 619 446,38 грн (1 475 953,50 грн + 69 201,05 грн + 12 993,00 грн + 20 937,00 грн + 20 937,00 грн + 16 294,66 грн + 3 130,17 грн).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).

При подачі даного позову ОСОБА_1 замість максимального розміру судового збору сплатила його в сумі 5 653,23 грн, згідно квитанції 0.0.2266114265.1 від 15.09.2021.

Ураховуючи часткове задоволення позову (96%), судові витрати належить стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог:

- витрати на правничу допомогу – у сумі 11 520,00 грн (12 000,00 грн х 96%);

- судовий збір на користь позивача – у сумі 5 427,10 грн (5 653,23 грн х 96%);

- судовий збір на користь держави – 5 568,90 грн (11 350,00 грн - 5 653,23 грн = 5 696,77 х 96%).

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 :

- земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №444616 від 20.03.2012, Договору дарування земельної ділянки від 31.07.2012, реєстровий №2209, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7425581000:02:000:0066, площею 0,0457 га, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, яка належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №2232, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 742558100:02:000:0064, площею 0,0456 га, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Моргуличі, що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки реєстровий №2227, посвідченого 29.11.2008 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.;

- земельну ділянку № 66, кадастровий номер 7410100000:01:053:5021, у м. Чернігові в садівничому товаристві «Гудок», яка належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.05.2013, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В.;

- автомобіль вантажопасажирський MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CD1, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину:

- земельної ділянки, кадастровий номер 7410100000:02:014:5129, площею 0,1419 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №444616 від 20.03.2012, Договору дарування земельної ділянки від 31.07.2012, реєстровий №2209, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В.;

- земельної ділянки № 66, кадастровий номер 7410100000:01:053:5021, у м. Чернігові в садівничому товаристві «Гудок», яка належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.05.2013, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В.

Відмовити в задоволенні решти вимог позовної заяви та зустрічної позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 11 520,00 грн (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 427,10 грн (п`ять тисяч чотириста двадцять сім гривень 10 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 5 568,90 грн (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім гривень 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_8 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua