Суд: Городнянський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №732/181/26
Суддя: Карпинська Н. М.
Справа № 732/181/26
Провадження № 3/732/207/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.2026 року м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Карпинська Н.М., у присутності секретаря Берези Є.О., за дистанційної участі адвоката Лук`янець Д.М.,за участі в залі суду ОСОБА_1 , розглянувши справу, що надійшла з відділення поліції № 3 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
10.02.2026 о 08:49 в м. Городня вулиця Шевченка 99 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Kuga номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Захищаючись від інкримінованого правопорушення, ОСОБА_1 у своїх поясненнях суду вказав, що автомобіль Ford Kuga номерний знак НОМЕР_1 стояв біля двору у с. Альошинське. 10.02.2026 о 6-тій ранку він випив горілки, о 7-мій ранку до нього зайшла громадянка ОСОБА_2 , з якою він також випив горілки, потім до них зайшли військові і кажуть, що їх треба відвезти у м. Городня. Військовий сів за кермо його авто, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сіли як пасажири у салон автомобіля Ford Kuga. По приїзду до м. Городня між цим військовим і ОСОБА_1 стався конфлікт із-за того хто служить, а хто ні, і військовий розізлився, вийшов із-за керма та пішов у невідомому напрямку, не заглушивши авто. Оскільки це було недалеко від інтернату, як вказував ОСОБА_1 , він вийшов із авто і пішов до свого свата, який працював у тому інтернаті, щоб попросити його як тверезого водя відвезти ОСОБА_1 додому. Тоді приїхали поліцейські, яким. ОСОБА_1 вказував, що він свідомий водій і після зустрічі із поліцейськими найняв таксиста, щоб той відвіз його авто у село. Сам він у нетверезому стані ніколи не сідає за кермо. Його версію може підтвердити ОСОБА_2 . ОСОБА_3 знаходилася далеко і не побачила, як його авто (водійське місце) залишав невідомий військовий.
Адвокат Лук`янець Д.М. просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
Дослідивши письмові докази у справі та відеодокази, заслухавши заперечення адвоката, пояснення ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина саме ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення доводиться у встановленому порядку доказами, які містяться у справі.
Дійсно, на відео відсутній запис безпосереднього знаходження ОСОБА_1 на місці водія вказаного у протоколі транспортного засобу.
Однак, хоча факт керування не зафіксований на камеру, про такий факт вказують очевидці.
ОСОБА_3 , яка викликала поліцейських, надала письмові пояснення (а.с.6), в яких повідомила інспектору ОСОБА_4 , що, перебуваючиі біля свого двору за адресою: м. Городня, вул.. Шевченка,103, вона побачила в русі автомобіль Ford Kuga чорного кольору, який рухався в напрямку с. Альошинське, призупинився біля неї, а потім різко поїхав, через 50 метрів біля магазину «Лазурний» по вул. Шевченка автомобіль зупинився і водій автомобіля випав із автомобіля, піднявшись знову впав і не вставав. Вона одразу підійшла до водія, побачила, що водій розбив брову і стала його підіймати. Авто було заведене, невідомі військові, які проїжджали повз допомогли їй заглушити авто. Тим часом водій піднявся і пішов в напрямку інтернату, по дорозі ще декілька разів падав. Пояснення ОСОБА_3 також підтверджені та зафіксовані на відеозапис. Із відеозапису вбачається, що із розбитою бровою недалеко від цього автомобіля виявили поліцейські саме ОСОБА_1 , на якого як нетверезого водія вказувала ОСОБА_3 . Таким чином, версія ОСОБА_1 про те, що за кермом його авто був невідомий для нього військовий, який втік до приїзду поліції, виявилася неспроможною, такою, що була спрямована на уникнення ним відповідальності. На місці події ОСОБА_1 поліцейським не виказував керманича авто. Прізвище вигаданого ним військового він не назвав і в судовому засіданні, що суперечить об`єктивній можливості довіри про те, що керування своїм авто він доручив незнайомій особі.
Проаналізувавши все, що відображено на відеозаписах, суд вважає, що факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджено його поведінкою на місці виявлення транспортного засобу, поясненнями очевидиці ОСОБА_3 , тому до показання свідка ОСОБА_2 , запрошеної ОСОБА_1 для підтвердження його версії, суд ставиться критично. ОСОБА_2 характеризується у громаді як особа із низьким рівнем соціальної відповідальності, у дату інкримінованого правопорушення разом із ОСОБА_1 вживала велику кількість алкоголю, ініціювала цю поїздку. У даному випадку репутація свідка ОСОБА_2 є інструментом оцінки недостовірності її показань.
Таким чином, у судовому засіданні версія про те, що за кермом перебувала інша особа, вважається неспроможною, такою, що не підкріплена допустимими доказами, а матеріали справи (відеофіксація,пояснення ОСОБА_3 ) прямо вказують на громадянина ОСОБА_1 як керманича авто.
Згідно з практикою Верховного Суду, для спростування вини недостатньо лише заявити, що «керував не я». Необхідно надати переконливі докази, які створюють розумний сумнів у протиправних діях, які зафіксовані у протоколі серії ЕПР1 № 587538 як одному із офіційних доказів, що засвідчує факт виявлених протиправних дій.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із переглянутого відеозапису чітко вбачається, що у поліцейського були підстави припускати про наявність у ОСОБА_1 (водія) вказаних у протоколі ознак алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 на запитання поліцейського : «Будете проходити огляд на стан сп`яніння?» відповів «Ні». Також сам ОСОБА_1 розповідає поліцейським : «Їхав чесно бензин заправити, треба у Чернігів», при цьому сам ОСОБА_1 не тримається на ногах, але, перебуваючи у такому стані, ще намагається «домовитися» із поліцейськими на місці події, називає прізвище знайомого поліцейського і просить подзвонити ОСОБА_5 . На місці події також знаходиться бригада швидкої медичної допомоги, яких викликала ОСОБА_3 через те, що у водія ОСОБА_1 були видимі плями крові на обличчі, яких він здобув, коли вийшовши з авто намагався йти, але неодноразово падав.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із поданих і досліджених доказів, суд не встановив обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у складенні протоколу про адміністративне правопорушення, як і обставин, які б свідчили про обмову громадянкою ОСОБА_3 водія ОСОБА_1 . У виявленій обстановці ОСОБА_3 фактично рятувала нетверезого водія ОСОБА_1 від обмороження, оскільки в день, коли він фактично випав із-за керма свого авто на вулиці був великий мороз і наднизька температура повітря.
При доведеності грубого порушення пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 суд не знаходить підстав для закриття провадження у справі, підтверджено подія і склад адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, ступінь його вини і вважає за необхідне, накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, статтями 221, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним і притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, штрафу (одержувач: ГУК у Чернігівській області /Чернігівська область/21081300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р UA528999980313070149000025001 код класифікації доходів 21081300, призначення: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху./ у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп на користь держави / отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (Код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Карпинська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua