Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №523/4006/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 травня 2026 року

м. Одеса

Справа № 523/4006/26

Провадження № 2/521/4307/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

До Пересипського районного суду міста Одеси з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з не підтриманням сторонами подружніх відносин з березня 2022 року та виїздом ОСОБА_2 до Німеччини, при цьому син проживає з батьком, відповідач стосовно цього факту заперечень не має.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 березня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що Другим відділом реєстрації актів стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, складено відповідний актовий запис № 58. Від шлюбу є неповнолітній син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейні відносини між сторонами не склалися, сім`я носить формальний характер. Як причину розпаду сім`ї позивач вказує на той факт, що сторони є різними за характером людьми, у них протилежні погляди на подружнє життя. Подружні відносини сторони не підтримують та не ведуть спільне господарство.

Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 27 лютого 2026 року цивільну справу з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини передано на розгляд за підсудністю до Хаджибейського районного суду міста Одеси (вул. Василя Стуса, буд. 1-А, м. Одеса, 65033).

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2026 року справу передано до розгляду судді Гуревському В.К.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від прийнято цивільну справу № 523/4006/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - до провадження.

Роз`єднано позовні вимоги, прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Роз`єднано позовні вимоги, виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, матеріали виділеної цивільної справи передано для реєстрації справи в порядку автоматичного розподілу.

Відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачка ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнала у повному обсязі, та вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими.

Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що 06 березня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що Другим відділом реєстрації актів стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, складено відповідний актовий запис № 58, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 06 березня 2004 року.

Від шлюбу є неповнолітній син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12 березня 2019 року, запис №908.

Сімейні відносини між сторонами не склалися, сім`я носить формальний характер. Як причину розпаду сім`ї позивач вказує на той факт, що сторони є різними за характером людьми, у них протилежні погляди на подружнє життя, у зв`язку з чим в родині склалися складні відносини. Подружні відносини сторони не підтримують, не ведуть спільне господарство.

На примирення сторони не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім`ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення сторін.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Витрати по оплаті судового збору суд покладає на позивача.

Згідно зі ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 206, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 06 березня 2004 року Другим відділом реєстрації актів стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 58, розірвати.

Витрати по оплаті судового збору залишити за позивачем.

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. К. Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 01 травня 2026 року.