Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №521/3611/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/3611/26

Провадження №3-в/521/217/26

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Турава Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду, -

В С Т А Н О В И В :

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернувся ОСОБА_1 із заявою про розстрочення виконання постанови Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року по справі № 521/3611/26, а саме просив розстрочити штраф у розмірі 40800,0 гривень строком на 12 (дванадцять) місяців з виплатою штрафу по 3400,0 гривень щомісячно.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він є безробітним та перебуває у пошуках роботи.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що його заява про розстрочення сплати штрафу слід задовольнити з таких підстав.

Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року, по справі №521/3611/26, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,0 гривень (сорок тисяч вісімсот грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилученням транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

27 квітня 2026 року набрала законної сили постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року по справі №521/3611/26.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Про відстрочення виконання постанови мова йде також і в ст. 301 КУпАП, відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Зі змісту вказаних норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку виконання рішення (постанови) є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Верховний Суд у своїй постанові від 21 лютого 2019 року (справа № 2-54/08) при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Згідно з ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Звертаючись до суду з вищевказаною заявою, ОСОБА_1 просить розстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу, оскільки є безробітним та перебуває у пошуках роботи, про що свідчить довідка Державної служби зайнятості від 17 квітня 2026 року, у зв`язку із цим сплата штрафу в розмірі 40800,00 гривень одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар.

Враховуючи, що скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, хоча і несе особливу суспільну небезпеку, однак, ОСОБА_2 надав суду належні докази, які підтверджують обставини, що ускладнюють виконання рішення, зокрема, що він перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити та розстрочити йому виконання постанови Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року у справі №521/3611/26 про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 40800,0 гривень на строк 12 місяців.

На підставі викладеного, ст. 129-1 Конституції України, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст. ст. 298, 301, 304, 307 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду – задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року у справі №521/3611/26 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,0 гривень (сорок тисяч вісімсот грн. 00 коп.) на строк 12 (дванадцять) місяців, по 3400,0 гривень (три тисячі чотириста грн. 00 коп.) щомісячно.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий В.К.Гуревський