Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №497/468/26 — Болградський районний суд Одеської області

30.04.2026

Справа № 497/468/26

Провадження № 2/497/909/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Городненської сільської ради Болградського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та просить суд позбавити ОСОБА_3 , відповідача по справі, батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому позивач посилається на те, що її син перебував у фактичних шлюбних відносинах зі ОСОБА_3 . Шлюб офіційно не був зареєстрований. За час спільного проживання у них народилися діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Всі діти проживають з нею, позивачем по справі. На даний час сина мобілізували і він знаходиться у ЗСУ, а діти виховуються та утримуються нею, відповідачка самоусунулась від утримання дітей та їх виховання, проживає у іншому населеному пункті і декілька років взагалі їх не бачить. Відповідачка надала нотаріально посвідчені заяви про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дітей, та не заперечує проти встановлення її, позивача, опіки відносно дітей. Позивач, має для цього всі умови, але для встановлення опіки необхідно позбавити мати батьківських прав відносно дітей, тому позивач звертається до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою судді від 25.02.2026 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено сторони (а.с.19,20).

Сторони: позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також представник третьої особи - начальник Служби у справах дітей Городненської сільської ради Константинова І.І., яка підтвердила свої повноваження довіреністю №193 від 16.05.2025 року, що видана Городненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.30), надали 07.04.2026 року заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач ОСОБА_2 наполягала на задоволенні позовних вимог. Відповідач ОСОБА_3 з заявленими вимогами погодилась, не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав. Представник третьої особи - Константинова І.І. не заперечувала щодо задоволення позовних вимог, підтримала висновок, щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей.

Представник позивача - адвокат Бондаренко С.Г., який підтвердив свої повноваження дорученням Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги №2-15-2026-000284 від 03 лютого 2026 року (а.с.16), в судовому засіданні пояснив, що позивач є особою з якою фактично проживають діти, вона є їхньою бабусею, але документально це не підтверджується. Діти перебувають під фактичною опікою позивача, мати взагалі не піклується про дітей та не цікавиться їх життям, тому він підтримує заявлені вимоги, це відповідає інтересам дітей, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

В силу п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження дітей:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 , яке видане повторно 23 липня 2021 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису №1 від 23.07.2021 року, також в свідоцтві міститься відмітка про поновлення запису акту, (а.с.8);

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , яке видане повторно 17 серпня 2024 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису №305 від 11.12.2020 року (а.с.7);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , яке видане 24 листопада 2022 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису №261 від 23.11.2022 року (а.с.6);

їх батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , відповідач по справі, місцем народження сина ОСОБА_8 та дочки ОСОБА_9 зазначене м.Болград Болградського району Одеської області, а сина ОСОБА_4 - м.Арциз Болградського району Одеської області.

Так як шлюб між сином позивача ОСОБА_10 та відповідачкою ОСОБА_3 не було зареєстровано у встановленому порядку, відомості про батька внесені до актового запису на підставі ст. 135 СК України, тобто за заявою матері та з її слів.

Зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 17.07.2023 року та від 03.06.2025 року (а.с.5 на звороті, 27, 28, 29).

Місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстроване також за цією адресою, але вона проживає на даний час без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , що фактично не оспорювалось відповідачем та викладене в матеріалах справи (висновку органу опіки та піклування).

Судом досліджено письмовий висновок органу опіки та піклування Городненської сільської ради Одеської області, яким встановлено, що мати дітей ОСОБА_3 на даний час проживає в с.Нова Іванівка Болградського (колишній Арцизький) району, відповідно до характеристики Новоіванівського старостинського округу вона на території села не працює, участі у життєдіяльності села не приймає, з сусідами стосунків не підтримує, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя. Притягалась до адміністративної відповідальності та неналежне виконання батьківських обов`язків. У висновку встановлено, що ОСОБА_3 приїхала до с. Дмитрівка у 2018 році та з 03.08.2021 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживала в будинку цивільного чоловіка. За період проживання в с.Дмитрівка зловживала спиртними напоями. У 2022 року переїхала до с. Нова Іванівнка. Вихованням дітей не займається, навчанням не цікавиться. Порядок у побуті не підтримує. Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Наказами служби у справах дітей Городненської сільської ради від 19.06.2025 року №13, №14, №15 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , взяті на облік як діти, що опинились в складних життєвих обставинах (ухиляння від виконання батьківських обов`язків). 28 листопада 2025 року проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку є всі умови для проживання дітей. Вихованням дітей займається громадянка ОСОБА_11 , мати дітей не з`являється та не цікавиться долею дітей. Провести обстеження умов проживання матері дітей за адресою проживання: АДРЕСА_2 , не виявилось за можливим так як з дому ніхто не виходив, ворота постійно замкнені. Мати дітей під час засідання комісії з питань захисту прав дітей, яка відбулася 12 грудня 2025 року підтвердила, що згодна на позбавлення її батьківських прав, вихованням та розвитком дітей не буде займатися. Органом опіки та піклування було зроблено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно усіх трьох дітей (а.с.10-11).

Висновок органу опіки та піклування затверджено рішенням Городненської сільської ради Болградського району Одеської області №31 від 23 грудня 2025 року (а.с.9).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 26.01.2026 року №12, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживає позивач - ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та троє дітей відповідачки. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним умовам, в кімнатах чисто, прибрано, є вся необхідна побутова техніка, пічне опалення, продукти харчування в достатній кількості. Діти забезпечені всіх необхідних для розвитку. Також в акті зазначено, що мати дітей ОСОБА_3 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, залишила дітей, не телефонує та не приходити (а.с.14) .

Так, ОСОБА_3 надала заяву про надання згоди на позбавлення її батьківських прав, щодо її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ця заява 31 жовтня 2025 року посвідчена приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І., зареєстрована в реєстрі за №4304 (а.с.12). Надана заява свідчить про те, що відповідач не має наміру виконувати свої батьківськи права відносно дітей, вона самоусунулась від їх виконання та фактично поклала цей обов`язок на позивача - ОСОБА_2 . Ніхто не може примусити її виконувати свої батьківські обов`язки відносно дітей, тим самим вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Тобто судом було встановлено, що мати дітей не цікавиться ними, їх вихованням та утриманням не займається, з ними не проживає, не турбується про їх життя та здоров`я, матеріально не допомагає, навіть надала заяву до органу опіки, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно усіх трьох дітей.

Отже, своїми діями, відповідач свідомо порушує свої зобов`язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 вищеназваного Закону вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

Відповідно до ст. 164 СК України батьківські права тривають до повноліття дитини, позбавлення батьківських прав після його настання закон не допускає.

Тобто, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцять років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України..

Отже, умовами застосування такої міри відповідальності як позбавлення батьківських прав є: 1) здійснення батьком (матір`ю) правопорушення, передбаченого ст. 164 СК; 2) наявність вини в діях батька (матері); 3) батько (мати) володіють повною цивільною дієздатністю; 4) дитина не досягла повноліття. Зазначені умови для позбавлення батьківських прав мають існувати одночасно.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов`язків відносно усіх трьох дітей.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що судом було достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що перешкод у спілкуванні з дочкою їй ніхто не чинив і не чинить.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах малолітніх дітей, суд вважає можливим задовольнити позов і позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Згідно з п.6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат

Керуючись положенням ст.ст.2,81,263-265,280,352,354 ЦПК України; п. 2 ч.1 ст.164, ст.ст.165, 166, 180, 181 СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402; ч.2 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Городненської сільської ради Болградського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянку України, батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі вимог ч.6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца