Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №497/875/26 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.04.2026

Справа № 497/875/26

Провадження № 3/497/276/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли до суду 02.04.2026 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Червоноармійське Болградського району Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пасп. КЕ428726 вид.15.11.1996р. Болградським РВУМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_1

- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.154 ч.3 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

28.03.2026 року працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №760845, згідно якого 19.03.2026 приблизно о 13:00 годині у АДРЕСА_1 , на подвір`ї цього домоволодіння, потерпіла ОСОБА_2 була покусана собакою породи Хаскі, яка аналежить гр. ОСОБА_1 - власнику вказаного домоволодіння, внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження, за що передбачена відповідальність власника собаки за ст.154ч.3 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного правопорушення визнав частково, стверджуючи, що потерпіла є контролером УЕГГ і сама, без його дозволу, зайшла до його подвір`я з метою перевірити показники газового лічильника в той час як він сам перебував на вулиці поряд свого подвір`я, де розмовляв зі знайомою і подумав, що потерпіла почекає, поки він закінчить розмову, бо він їй подав знак - махнув рукою, але вона розцінила це як запрошення зайти, хоча була в нього не вмерше і знає, що в нього є собака; наступного дня він перед потерпілою вибачився, оскільки в той день невдалося через те, що потерпіла і її чоловік, який приїхав після її телефонного дзвінка, бурно реагували на інцидент, обвинувачуючи його, ОСОБА_1 в тому, що він не прив`язав собаку; наразі потерпіла його пробачила, бо він щоро розкаюється, пояснив, що не мав наміру допустити такий випадок, собаку він віддав вже чабанам, щоби не допустити в майбутньому повторного такого випадку з будь-ким, він усвідомлює всю свою відповідальність, як власника великої собаки, готовий відшкодувати в розумних обсягах витрати на лікування потерпілій від наслідків недбалості, які він вважає фактично непорозумінням, адже раніше такого ніколи з ним і його собакою не траплялося і він наіть уявити не міг, що контролер його не зрозуміє і піде без нього на його подвір`я так необережно, не переконавшись, що собака прив`язана.

Потерпіла підтвердила, що вона є контролером газового господарства і сильно постраждала від собаки ОСОБА_1 , дуже довго лікувалася, досі не може працювати, оскільки мала рвані рани на ногах ззаду, і ще кульгає, ії важко ходити, тепер вона розуміє, що не так зрозуміла жест власника домогосподарства - як запрошення увійти замість "почекати", вважаючи, що собака прив`язана, тим більше побачила її на великій відставні від калітки, в глибині двору, але, нажаль, собака на неї, потерпілу, наздогнала, коли вона, потрпіла, майже вибігла з подвір`я, спричинивши травми. Вона, потерпіла, чекала від власника собаки простого вибачення, але він спочатку проявив агресію; тепер вони порозумілися.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Вивчивши надані суду матеріали, дослідивши докази та встановивши обставини скоєння правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , а також свідка ОСОБА_3 , яка підтвердила, що то вона розмовляла з ОСОБА_1 біля його подвір`я, коли потерпіла увійшла без його дозволу до подвір`я, хоча мала знати, що там є велика собака, - суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються лише ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.154ч.3 КУпАП – дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - оскільки навмисність його дій, які можна розцінити як вчинення їх умисно - не підтверджується, навпаки, викладені у вищевказаному протоколі обставини, як виявилося в ході судового засідання, - є наслідком непорозуміння потерпілої та ОСОБА_1 , через що потерпіла дійсно сама увійшла на чуже подвір`я, де утримувалася велика собака, хоча достеменно знала про це і мала бути обережною, що підтвердила свідок та сам ОСОБА_1 , які заперечували факт вчинення правопорушення умисно чи з необережності - скоріше - через недбалість, оскільки ОСОБА_1 мав передбачити те, що потерпіла, яка є контролером газових лічильників може розцінити його жест "зачекати" як запрошення "увійти", оскільки не пояснив чітко словами, що потерпілій потрібно почекати поки він прив`яже свою собаку/закриє у воль`єрі. Обставини і факт події підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення з доданими до нього поясненнями, рапортом працівника поліції, показами свідка та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи і які були судом досліджені, однак, враховуючи мотиви дій ОСОБА_1 - відсутність наміру на вчинення правопорушення та його обізнаность про те, що потерпіла, яка неодноразово відвідувала його подвір`я, - обізнана з тим, що в нього є велика собака і тому мала бути обережною та переконатися в тому, що собака прив`язана, враховуючи наслідки від події, участь в якій ОСОБА_1 є незначною - суд дійшов висновку, що його дії є малозначними, враховуючи думку потерпілої та вибачення перед нею в ході судового розгляду ОСОБА_1 , які вона прийняла.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Таким чином, дія або бездіяльність, які не є злочином, оскільки лише формально містять ознаки будь-якого діяння, передбаченого КУпАП (ст.22) або КК України (ч.2ст.11), тобто, - коли особа своїми діями не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі – відносяться до категорії малозначних правопорушень.

Малозначності діяння притаманні наступні ознаки: формально містить ознаки, що характеризують певний злочин; не володіє суспільною небезпекою, притаманною для злочину; суб`єктивно, за задумом особи, що його вчиняє, не спрямовано на заподіяння істотної шкоди.

Посадова особа, що розглядає матеріали про таке правопорушення, – зазвичай ухвалює рішення про малозначність правопорушення – керуючись лише своїм суб`єктивним ставленням до події вчиненого правопорушення, адже критерії такої оцінки чітко не регламентовані законодавством. "Примітка" до цієї статті визначає, що "Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу" – таким чином, дія ст.22 КУпАП розповсюджується на правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .

Малозначне діяння відрізняється від таких понять, як «відсутність складу злочину», «відсутність події злочину», «звільнення від кримінальної відповідальності», «обставини, що виключають злочинність діяння», адже «малозначне діяння» та «відсутність складу злочину» є взаємовиключними поняттями, оскільки формальна ознака складу злочину є однією із ознак малозначного діяння. Малозначним є діяння, яке містить ознаки типової юридичної конструкції (складу злочину), проте через відсутність суспільної небезпеки злочину не є злочином.

За відсутністю події злочину - діяння не потребує кримінально-правового реагування (діяння або взагалі не вчинялось, або є результатом дій потерпілої особи, або не є результатом дій людини), а малозначне діяння містить лишеознаки конкретного злочину. Підставою звільнення від відповідальності є вчинення особою правопорушення певної категорії, а малозначне діяння не є правопорушенням.

Аналіз актів вищих органів судової влади, що здійснювала судочинство в Україні у період з 1917 до 1991 -. свідчить про те, що в судовій практиці положення про малозначність діяння ототожнювалося з відсутністю складу злочину та використовувалося для відмежування злочину від інших правопорушень. У КК України 1960р. малозначне діяння ч.2 ст.7 визначалося так: «Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки». У свою чергу, коментована ст.22 теперішнього КУпАП зазначає наступне: для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний вчинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особи порушника. Коментована стаття не передбачає обов`язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає лише право ухвалити таке рішення. У зв`язку з цим посадова особа зобов`язана розглянути всі обставини адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням, що може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне. Кодекс чітко розмежовує усне зауваження й попередження: попередження є видом стягнення згідно ст.ст.24 і 26 та в санкціях статей Особливої частини КУпАП. Натомість, для застосування усного зауваження та констатації щодо звільнення особи від відповідальності – Законом навіть не вимагається спеціального зазначення про нього в акті про відповідальність за конкретний вчинок. Однак, оскільки ст.22 КУпАП чітко зазначає про можливість його застосування – воно також означає невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне, – суди визнають розмежування усного зауваження та попередження і в судових рішеннях зазвичай зазначають про закриття провадження у справі через малозначність правопорушення – що слід "обмежитись усним зауваженням" – з чого вбачається, що усне зауваження застосоване стосовно винної особи та їй роз`яснено наслідки у випадку наявності наслідків від таких дій, що встановлені в діях особи судом – про що зазначається в судових рішеннях – якими суд спочатку визнає наявність вини в діях особи та визначає форму цієї вини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про малозначність правопорушення, вчинене гр. ОСОБА_1 , що є наявність підставою для звільнення його від відповідальності, обмежившись усним зауваженням, - враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та доказів щодо наявності умислу у ОСОБА_1 , - що були направлені на скоєння правопорушення, що вчинене з негобережності. Стягнення судового збору з підстав закриття провадження - законом не передбачено.

Керуючись ст.ст.9-11,33,40-1,173,221,283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.154ч.3 КУпАП КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, оголосивши його у судовому засіданні. Провадження у справі закрити на підставі ст.284ч.3 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя А.В. Кравцова