Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №515/475/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/475/26

Провадження № 3/515/991/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., секретар судового засідання Комерзан Л.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дельжилер Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацевлаштованого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області 06 листопада 2006 року,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764024, складеним 14 березня 2026 року, ОСОБА_1 14 березня 2026 року близько 12 годині 00 хвилин за місцем проживання адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 допустив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказавши, що нецензурною лайкою на адресу співмешканки не висловлювався.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: зокрема, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші документи, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для встановлення події правопорушення необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП, якою передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

На підтвердження вини ОСОБА_1 працівником поліції надано:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764024 від 14 березня 2026 року; рапорт про надходження повідомлення на лінію 102 про те, що 14 березня 2026 року о 18 годині 56 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 чоловік б`є свою дружину, заявник: ОСОБА_3 ; заяву ОСОБА_2 від 14 березня 2026 року про притягнення до відповідальності чоловіка ОСОБА_1 , який вчинив щодо неї неправомірні дії; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 14 березня 2026 року, згідно з якими 14 березня 2026 року близько 12 години 00 хвилин вона разом із співмешканцем ОСОБА_1 вживали спиртне. Під час вживання алкоголю у них виник конфлікт на побутовому ґрунті, а саме через тре, що вона забрала його гроші, у ході якого останній почав ображати її нецензурною лайкою та наносити удари долонею по голові і обличчю, вигнав її з дому. Вона пішла до сусідів. Через деякий час повернулася додому, будинок був зачинений. Ввечері додому прийшов чоловік. Він не впустив її до будинку. Вона сиділа біля двору. Її побачила сусідка ОСОБА_4 , яка викликала працівників поліції; письмові пояснення ОСОБА_1 від 14 березня 2026 року, де останній показав, що 14 березня 2026 року він разом із співмешканкою ОСОБА_2 протягом дня вживали спиртне. Близько 12 години 00 хвилин між ними сталася сварка через те, що співмешканка забрала його кошти та пішла купила пляшку горілки, у ході якої вони висловлювалися на адресу один одного нецензурною лайкою. Після чого вона пішла у невідомому напрямку. Через деякий час приїхали працівники поліції; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства станом на 14 березня 2026 року, згідно з якою рівень небезпеки визначено як середній.

Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих матеріалів не вбачається, що дії ОСОБА_1 викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Самі по собі образливі висловлювання складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, не утворюють. З матеріалів справи вбачається, що між подружжям виник взаємний конфлікт, у ході якої вони на адресу один одного виражалися нецензурною лайкою. Крім того, у своїй заяві ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності чоловіка за вчинення щодо неї неправомірних дій, а не домашнього насильства.

При цьому, відповідно до положень, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Викладене у сукупності свідчить про те, що по справі не встановлено об`єктивних даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 280, 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілою та її представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Суддя В.О. Луцюк