Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №502/669/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/669/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при житті володіли на праві приватної власності житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням виконкому Вилківської міської ради Одеської області № 252 від 31.10.2025 p. Будівництво зазначеного житлового будинку вказаними громадянами провадилось на підставі рішення виконкому Вилківської міської ради № 41 від 26.02.1976 p, плану забудови відведеної земельної ділянки за вказаною адресою. Реєстрація права власності на зазначене майно при житті батьків не була проведена і правовстановлюючий документ на це майно відсутній, що підтверджується довідкою КП КМР «Бюро технічної інвентаризації» № 826 від 08.10.2025 p. Рішенням виконкому Вилківської міської ради Одеської області № 202 від 30.12.1997 р. земельна ділянка під зазначеним житловим будинком була передана батькам у приватну власність. Згідно викладених обставин та правовстановлюючих документів вказані громадяни фактично являлися власниками зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.08.2010 року серія НОМЕР_1 . Після її смерті залишилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту щодо належного їй майна покійна не залишила. Спадщину, що відкрилася після її смерті, фактично прийняв батько позивача, як чоловік померлої, бо він, будучі спадкоємцем першої черги за законом, постійно проживав разом зі спадкодавцем на день її смерті та фактично вступив в управління та володіння спадковим майном та не заявив про відмову від спадщини. Проте своїх спадкових прав батько не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.04.2017 р. серії НОМЕР_2 . Після його смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належав йому: 1/2 частина будинку - як доля в спільній власності подружжя та 1/2 частина - як успадковане майно після смерті дружини. Заповіту щодо належного йому майна покійний не залишив. Враховуючи, що на день смерті батько фактично був єдиним власником спадкового майна - житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті батька, позивач впродовж встановленого законодавством 6-ти місячного строку звернулася до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є. за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте спадкова справа даним нотаріусом заведена не була із усним роз`ясненням, що у померлого відсутній правовстановлюючий документ на належне йому майно та не проведена реєстрація права власності на зазначений житловий будинок. З цієї підстави позивач звернулася до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори (яка тимчасово виконувала обов`язки по обслуговуванню мешканців міста Кілія та Кілійського району) за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, надіславши вказану заяву поштою 3 жовтня 2017 року. Однак отримала на те відмову у зв`язку із пропуском (на 1 день) встановлених законодавством строків для прийняття спадщини, та їй було рекомендовано звернутися до суду для вирішення цього питання. Мабуть, з причини пропуску встановлених законодавством строків для прийняття спадщини спадкова справа даним нотаріусом заведена також не була. В березні 2018 року позивач знов звернулася до державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після смерті вже матері, проте отримала на те відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа та реєстрації власності на зазначений житловий будинок, та їй було рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання. На цей раз зазначеною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа.

В зв`язку з зазначеним, позивач просила суд:

- встановити факт належності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: житлового будинку літ. А1 з прибудовою літ. «а2» та навісом літ. «а3», загальною площею 108,9 кв.м., з них житловою площею 61,6 кв.м., який складається з: прихожих №№ 1 й 8, кухні № 2, 4-х житлових кімнат №№ 3, 5, 6 й 7, коридорів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , бані АДРЕСА_3 та туалету № 12; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б1» з навісом літ. «б 1», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г» і надвірних споруд: огорож №№ 1 й 2 та замощення № І.

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: житлового будинку літ. А1 з прибудовою літ. «а2» та навісом літ. «а3», загальною площею 108,9 кв.м., з них житловою площею 61,6 кв.м., який складається з: прихожих №№ 1 й 8, кухні № 2, 4-х житлових кімнат №№ 3, 5, 6 й 7, коридорів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , бані АДРЕСА_3 та туалету № 12; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б1» з навісом літ. «б 1», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г» і надвірних споруд: огорож №№ 1 й 2 та замощення № І в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 .

Позивачем було надано заяву, відповідно до якої вона просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач надав відзив в якому просив розглянути справу за його відсутності, проти позову не заперечує, на майно, котре залишилося після батьків не претендував та не претендує.

Представник відповідача – Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 03.04.2017 р., актовий запис № 29, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_7 від 01.08.2010 р., актовий запис № 95, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про одруження від 19.01.1968 р., рос. “ ОСОБА_5 ” та рос. “ ОСОБА_6 ” зареєстрували шлюб 19.01.1968 року, про що зроблено актовий запис за № 7. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_7 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 18.12.1968 р.н., запис акта про народження № 138 – рос. “ ОСОБА_5 ” та рос. “ ОСОБА_8 ” є батьками: рос. “ ОСОБА_9 ”, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 04.11.1989 р., рос. “ ОСОБА_10 ” та рос. “ ОСОБА_9 ” зареєстрували шлюб 04.11.1989 року, про що зроблено актовий запис за № 73. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_11 ».

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при житті володіли житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням виконкому Вилківської міської ради Одеської області № 252 від 31.10.2025 p.

Будівництво зазначеного житлового будинку вказаними громадянами провадилось на підставі рішення виконкому Вилківської міської ради № 41 від 26.02.1976 p, плану забудови відведеної земельної ділянки за вказаною адресою.

Згідно довідки КП КМР «Бюро технічної інвентаризації» № 826 від 08.10.2025 p. Право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 – не зареєстровано.

Відповідно до технічного паспорта, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 складається з: житлового будинку літ. А1 з прибудовою літ. «а2» та навісом літ. «а3», загальною площею 108,9 кв.м., з них житловою площею 61,6 кв.м., який складається з: прихожих №№ 1 й 8, кухні № 2, 4-х житлових кімнат №№ 3, 5, 6 й 7, коридорів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , бані АДРЕСА_3 та туалету № 12; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б1» з навісом літ. «б 1», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г» і надвірних споруд: огорож №№ 1 й 2 та замощення № І.

Відповідно заяви до нотаріальної контори від 07.08.2022 р. ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно заяви, яка надійшла 11.01.2011 р. до нотаріальної контори, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 84861839 від 14.04.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Кілійською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 50578054 та номером у нотаріуса 7/2011.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 84861947 від 14.04.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 відсутня.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 84861982 від 14.04.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 84861991 від 14.04.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_4 відсутня.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: житлового будинку літ. А1 з прибудовою літ. «а2» та навісом літ. «а3», загальною площею 108,9 кв.м., з них житловою площею 61,6 кв.м., який складається з: прихожих №№ 1 й 8, кухні № 2, 4-х житлових кімнат №№ 3, 5, 6 й 7, коридорів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , бані АДРЕСА_3 та туалету № 12; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б1» з навісом літ. «б 1», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г» і надвірних споруд: огорож №№ 1 й 2 та замощення № І.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов – задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 на праві приватної власності житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: житлового будинку літ. А1 з прибудовою літ. «а2» та навісом літ. «а3», загальною площею 108,9 кв.м., з них житловою площею 61,6 кв.м., який складається з: прихожих №№ 1 й 8, кухні № 2, 4-х житлових кімнат №№ 3, 5, 6 й 7, коридорів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , бані АДРЕСА_3 та туалету № 12; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б1» з навісом літ. «б 1», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г» і надвірних споруд: огорож №№ 1 й 2 та замощення № І.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: житлового будинку літ. А1 з прибудовою літ. «а2» та навісом літ. «а3», загальною площею 108,9 кв.м., з них житловою площею 61,6 кв.м., який складається з: прихожих №№ 1 й 8, кухні № 2, 4-х житлових кімнат №№ 3, 5, 6 й 7, коридорів №№ 4, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , бані АДРЕСА_3 та туалету № 12; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б1» з навісом літ. «б 1», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г» і надвірних споруд: огорож №№ 1 й 2 та замощення № І в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников