Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №742/2285/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/488/26

Єдиний унікальний № 742/2285/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026275420000093 від 28.03.2026 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Чернігів, розлученої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

-вироком Прилуцького міськрайонного суду від 20.06.2023 р. за ч.1 ст.309, ч.3 ст.190, ч.1 ст.70, ст.ст.75,76 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; ухвалою Прилуцького міськрайонного суду міськрайонного суду від 25.07.2025 р. замінено покарання за вироком у виді 240 годин громадських робіт /покарання не відбуто/

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачена - ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

1.1 ОСОБА_3 , засуджена 20.06.2023 р. Прилуцьким міськрайонним судом за ч.1 ст.309, ч.3 ст.190, ч.1 ст.70, ст.ст.75,76 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 17.12.2024 звільнена від призначеного покарання за ч.3 ст.190 КК України, а тому вважається засудженою за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 17000 гривень штрафу.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 25.07.2025 р. замінено покарання за вироком у виді несплаченого штрафу в розмірі 12 000 грн покаранням у виді 240 годин громадських робіт.

1.2 У зв`язку з чим, з 14.08.2025 р. і по даний час, ОСОБА_3 перебуває на обліку Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області Міністерства юстиції України.

18.09.2025 р. ОСОБА_3 ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, а також з наслідками за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт. Цього ж дня ОСОБА_3 видано під розпис направлення до КП «Прилукижитлобуд» за адресою м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, 109 А, для відбування покарання у виді громадських робіт, до виконання яких вона повинна була приступити з 19.09.2025 р.

Проте, ОСОБА_3 , з метою ухилення від відбування покарання, 19.09.2025 р. не з`явилася до місця відбування громадських робіт за адресою м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, 109 А, та в подальшому допустила систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушивши порядок та умови відбування покарання, а саме - здійснила невихід більше двох разів протягом вересня - грудня 2025 р. на громадські роботи без поважних причин, хоча була ознайомлена з порядком та умовами відбування даного покарання, та попереджена про наслідки у разі ухилення від відбування покарання.

У подальшому 07.01.2026 р. за порушення правил та умов відбуття покарання у виді громадських робіт стосовно ОСОБА_3 уповноваженим органом з питань пробації застосовано застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності та повторно роз`яснено порядок та умови відбування покарання. Цього ж дня ОСОБА_3 видано під розпис повторне направлення до КП «Прилукижитлобуд» за адресою м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, 109 А, для відбування покарання у виді громадських робіт, до виконання яких вона повинна була приступити з 09.01.2026 р.

ОСОБА_3 09.01.2026 р. з`явилася до КП «Прилукижитлобуд» за адресою м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, 109А, однак до відбування громадських робіт не приступила. Продовжуючи ухилятися від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання, ігноруючи вимоги ст.37 КВК України, допустила систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушила порядок та умови відбування покарання та здійснила невихід більше двох разів протягом січня - квітня 2026 р. на громадські роботи без поважних причин, хоча була ознайомлена з порядком та умовами відбування даного покарання, та попереджена про наслідки у разі ухилення від відбування покарання.

Таким чином, засуджена ОСОБА_3 умисно допустила систематичне невиконання встановлених обов`язків, а саме невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, чим порушила порядок та умов відбування покарання внаслідок чого станом на 23.04.2026 р. не відпрацювала 240 годин громадських робіт, визначених судом, що відповідно до ч.3 ст.40 КВК України визнається ухиленням від відбування громадських робіт.

1.3 Вказаними діями, які виразились в ухиленні засудженою від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.389 КК України

ІІ. Позиція прокурора та показання обвинуваченої.

2.1 Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

2.2 Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 надала показання про те, що після набрання законної сили ухвалою суду про заміну несплаченої суми штрафу громадськими роботами була поставлена на облік до органу пробації, де їй роз`яснили порядок та умови відбування покарання, а також попередили про відповідальність у разі ухилення від його відбування.

Надалі вона отримала направлення до КП «Прилукижитлобуд» для відбування громадських робіт, однак у визначені дні на роботу не виходила. Пояснила, що належним чином свої обов`язки не виконувала, до органу пробації із документами про поважність причин неявки не зверталася. Після винесення письмового попередження знову отримала повторне направлення, однак і надалі допускала невиходи на громадські роботи. Свою поведінку пояснила недбалістю та небажанням належним чином виконувати покладений обов`язок.

Вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася та просила суворо не карати.

ІІІ. Оцінка Суду.

3.1 З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченої, які співвідносяться з пред`явленим обвинуваченням, добровільність її відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченої.

3.2 За таких обставин суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_3 в ухиленні засудженою від відбування покарання у виді громадських робіт, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак її дії кваліфікує за ч.2 ст.389 КК України.

ІV. Призначення покарання.

4.1 Зазначення слідчим «щирого каяття» в обвинувальному акті не означає, що суд автоматично зобов`язаний визнати цю обставину такою, що пом`якшує покарання.

Суд повинен самостійно оцінити наявність і характер щирого каяття, беручи до уваги ряд факторів, зокрема, показання обвинуваченого в судовому засіданні в співставленні зі змістом пред`явленого обвинувачення, і дійти обґрунтованого висновку про наявність або відсутність цієї обставини.

Аналізуючи позицію обвинуваченої ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання у її діях щирого каяття як обставини, що пом`якшує покарання (ст.66 КК України), виходячи з наступних міркувань.

ОСОБА_3 тривалий час (з вересня 2025 р. по квітень 2026 р.) систематично ухилялася від відбування покарання. Навіть після офіційного застереження органу пробації від 07.01.2026 р. та повторного роз`яснення їй кримінальної відповідальності, вона свідомо продовжила ігнорувати виконання громадських робіт.

Щире каяття передбачає не лише формальне визнання вини, а й критичну оцінку своєї поведінки та прагнення виправити її наслідки. В даному випадку обвинувачена, маючи реальну можливість приступити до робіт, не відпрацювала жодної години, що свідчить про те, що її позиція в суді є суто формальною та спрямованою лише на пом`якшення відповідальності.

Сама обвинувачена пояснила свої дії небажанням працювати, що підтверджує відсутність будь-яких об`єктивних перешкод для виконання вироку суду та свідчить про відверте нехтування законом.

4.2 Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

4.3 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.66-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком;

- фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення (час, місце, мотиви та тривалість протиправної поведінки обвинуваченої, відсутність тяжких наслідків від скоєного правопорушення);

- особу обвинуваченої: вік, освіту та стан здоров`я, сімейний стан, соціальне становище /загально-соціальні дані/, формально позитивну характеристику за місцем проживання;

- обвинувачена раніше судима, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала;

- відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують обвинуваченій покарання;

- позицію прокурора, який наполягав на призначенні обвинуваченій покарання у виді пробаційного нагляду та думку останньої щодо виду та міри покарання.

4.4 При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком проти правосуддя, що полягає в ігноруванні обов`язковості виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, з урахуванням фактичних обставин злочину та особи обвинуваченої, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України. Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено.

4.5 Судом встановлено, що ОСОБА_3 громадські роботи взагалі не виконувала, тобто невідбутий строк покарання складає 240 годин громадських робіт.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За змістом п.4,5 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Отже, з положень п.4,5 ч.1 ст.72 КК України вбачається, що одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт або один день пробаційного нагляду, а відтак одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.

4.6 Таким чином, на підставі ст.71 КК України до покарання за цим вироком необхідно повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.06.2023 р. з урахуванням ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 25.07.2025 р., в розрахунку, що 1 дню пробаційного нагляду відповідають 8 годин громадських робіт, що становить 30 днів пробаційного нагляду (невідбуті 240 годин громадських робіт /8 год - 30 днів пробаційного нагляду), та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 років 30 днів пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ч.ч.2,3 ст. 59-1 КК України.

4.7 Враховуючи, що обвинувачена систематично ухилялася від виконання раніше призначеного покарання, мотивуючи це відсутністю бажання працювати, суд вважає за доцільне покласти на неї обов`язок, передбачений п.4 ч.2 ст.59-1 КК України - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Це забезпечить індивідуалізований підхід до корекції її поведінки, сприятиме подоланню антисоціальних установок та забезпечить виконання мети покарання в частині виправлення засудженої та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

5.1 Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження судом не встановлено.

Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 /двох/ років пробаційного нагляду.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.06.2023 р. (з урахуванням ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 25.07.2025 р. про заміну покарання на громадські роботи), та за правилами ст.72 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2 /двох/ років 30 тридцяти/ днів пробаційного нагляду.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня її постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.

Речові докази: особову справу №03/2025 р. - залишити у законного володільця.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1