Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №603/182/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/182/26

Провадження №2/603/161/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бішко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Монастириського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, який зареєстрований у Тернопільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, актовий запис за № 1462.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві та заяві про усунення недоліків зазначив про те, що 25.10.2024 він разом з відповідачем уклали шлюб, за час перебування у якому у них дітей немає. Підставою для розірвання шлюбу є те, що у нього з ОСОБА_2 відсутні спільні інтереси, примирятися з нею не бажає. Розірвати шлюб, шляхом подачі спільної заяви про розірвання шлюбу до органів ДРАЦС не може, оскільки відповідач ухиляється від подання заяви, незважаючи на відсутність у неї заперечень щодо розірвання шлюбу. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, до початку розгляду справи по суті на адресу суду подала заяву, у якій зазначила про те, що позовні вимоги вона визнає, примирятися з позивачем не бажає. Розгляд справи просила проводити без її участі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року, яке видане Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 25 жовтня 2024 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складений відповідний актовий запис за № 1462.

Згідно даних позовної заяви дітей у сторін від спільного шлюбу немає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позов підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.

У силу ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі ст. 56 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Відповідно до п. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як слідує з позовної заяви, у сторін різні погляди на життя, шлюб існує лише формально. Незважаючи на відсутність у відповідача заперечень щодо розірвання шлюбу, від подання спільної заяви про розірвання шлюбу остання ухиляється.

Суд на підставі викладених у позовній заяві обставин, з урахуванням позиції відповідача, яка не бажає примирятись з позивачем, позовні вимоги визнала повністю, встановив те, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що шлюб між сторонами слід розірвати, а понесені судові витрати, які складаються із судового збору, слід повернути позивачу, шляхом стягнення з відповідача 50 відсотків та повернення з державного бюджету 50 відсотків.

Керуючись ст. ст. 263, 264, 265, 273, 274, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 25 жовтня 2024 року у Тернопільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції, актовий запис за № 1462.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 50 коп., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки за № 10 від 23 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 50 коп., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки за № 10 від 23 березня 2026 року.

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник