Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №484/1274/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1274/26

Провадження № 2/484/1170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання – Чумак А.О.,

за відсутності сторін згідно заяв,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок, ціна позову 68 260 грн. 51 к., -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що придбав вказаний будинок у відповідача 09.01.2002 року на підставі договору купівлі-продажу № 818, який був зареєстрований Універсальною біржою «Південь», не знаючи про те, що договір купівлі-продажу житлового будинку потребує обов`язкового нотаріального посвідчення. Він зареєстрував своє право власності на будинок у Первомайському МБТІ, вселився у будинок, розрахувався за нього і з того часу відкрито і безперешкодно ним користується. Відповідач не має до нього претензій. Наразі втрачена можливість нотаріально посвідчити договір, тому що право власності на будинок вже зареєстроване за ним, однак і розпорядитися будинком він не може, тому що при укладенні договору не дотримано вимог закону про його форму, тобто відповідно до закону договір є недійсним. Вважає, що оскільки сторонами виконано всі умови договору купівлі-продажу будинку, сторони не мають претензій один до одного і втрачена можливість нотаріального оформлення договору, він набув право власності на будинок. За таких обставин просить визнати за ним право власності на вищезазначений житловий будинок.

Ухвалою суду від 19.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано позивача у визначений строк надати суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та довідку КП «ПМБТІ» щодо права власності на спірний будинок.

На виконання ухвали суду 06.04.2026 року позивачем надано витребувані докази.

Ухвалою суду від 10.04.2026 року закрито підготовче провадження в наданій справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження на 04.05.2026 року, 09:00 годину.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви з додатками та судових документів за адресою його місця проживання, на підтвердження чого наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Сторонами не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, наданих сторонами та витребуваних судом, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.01.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 818, який посвідчений Первомайською філією Універсальної Біржі «Південь». Згідно зазначеного договору ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 житловий будинок по АДРЕСА_1 , належний йому на праві власності на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 29.07.1988 року, виданого на підставі рішення Грушівської сільської Ради народних депутатів № 19 від 16.07.1988 року, зареєстрованого Первомайським МБТІ під реєстровим № 218. Нотаріально договір не посвідчувався /а.с.13/.

На підставі зазначеного договору КП «Первомайське МБТІ» вчинено державну реєстрацію права власності позивача на житловий будинок, що підтверджується довідкою КП «Первомайське МБТІ» № 639/01-19 від 27.03.2026 року /а.с.19/.

Згідно з Інформацією з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 469942779 від 26.03.2026 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано /а.с.21/.

Технічний паспорт на житловий будинок з надвірними спорудами за вищевказаною адресою також оформлений на ім`я позивача, крім того, до запису про власника ОСОБА_1 наявний запис про ОСОБА_2 , що також свідчить про перехід права власності на житловий будинок від відповідача до позивача /а.с.10-12/.

Тобто після укладення договору купівлі-продажу відбулась реєстрація зміни власника будинку в МБТІ, що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору в даний час.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується

передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується

прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 153 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Сторонами під час укладення даного договору не дотримано вимог щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Тобто в період укладення договору купівлі-продажу існувала колізія у законодавстві.

Всі умови зазначеного договору сторонами виконані, при цьому сторони добросовісно вважали, що він не підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки ОСОБА_1 повністю виконав умови договору купівлі-продажу та договір не визнавався судом недійсним з підстав недотримання нотаріальної форми, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на житловий будинок.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо його право оскаржується або не визнається іншою особою.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.2 ст. 332 ЦК України право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачені умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що всі умови договору купівлі-продажу сторонами виконані. В даний час неможливо нотаріально посвідчити договір у зв`язку з тим, що відбулась реєстрація зміни власника будинку в МБТІ, а відсутність нотаріального посвідчення договору позбавляє власника можливості зареєструвати право власності на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що позбавляє його можливості розпоряджатись майном.

За таких обставин наявні підстави для визнання за позивачем права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем не заявлено про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок, ціна позову 68 260 грн. 51 к., задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 29.05.1996 року Первомайським РВ УМВС України в Миколаївській області, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 04 травня 2026 року.

СУДДЯ: