Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №482/649/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

01.05.2026

Справа № 482/649/26

Номер провадження 2/482/908/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 травня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Кічули В.М., за участю секретар судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позову зазначила, що з 18.04.1987 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Вказала, що після реєстрації шлюбу сторони проживали разом, але в подальшому спільне життя не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. З січня 2001 року сторони не проживають разом.

У зв`язку із викладеним позивачка просила суд про розірвання шлюбу.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, але надала до суду письмову заяву, в якій просила про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, але надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав, справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.04.1987 року (повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 4).

Подружнє життя між сторонами не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Подружжя не бажають проживати разом, шлюбні відносини між ними припинено.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ч. 1 ст. 55 СК України.

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Враховуючи вимоги позивача про розірвання шлюбу та відсутність заперечень проти нього зі сторони відповідача, суд, на підставі вищевикладеного, згідно зі ст. ст. 104, 110, 112 СК України, приходить до висновку, що подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв`язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб розірванню.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка, ані в позовній заяві, ані окремо не просила суд про відновлення її дошлюбного прізвища після розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При поданні позовної заяви, позивачкою, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачувався, у зв`язку з тим, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи (пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 від 19.06.2024 року).

Тому, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 665,60 грн., що становить 50 відсотків судового збору, який повинен бути сплачений за даним позовом, інша частина компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 142, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 23 квітня 1987 року Бузькою сільською радою Новоодеського району, актовий запис № 4, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, що набуте у шлюбі « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Держави 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий В.М. Кічула