Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №308/2819/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2819/26

3/308/1885/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП – суду не відомий, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу серії ЕПР 1 № 593095 від 16.02.2026 року вбачається, що 16 лютого 2026 року, у місті Ужгород, вул. Волонтерів, 16, гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Premium, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , причеп з держаним номерним знаком НОМЕР_3 , не стежив за дорожньою обстановкою не дотримався бокового інтервалу в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб марки Volkswagen, з державним номерним знаком НОМЕР_4 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1. ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2026 року, справу про адміністративне правопорушення № 3085/2819/26 відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП України повернуто до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції для дооформлення.

07.04.2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3085/2819/26 відносно громадянина України ОСОБА_1 повернуто до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

З листа Управління патрульної поліції у Закарпатській області за № 4308/41/15/02-2026 від 06.04.2026 року слідує, що в ході доопрацювання було встановлено, що 16.02.2026 року при оформленні дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка мала місце за адресою м. Ужгород, вул. Волонтерів (Верещагіна) буд. 16, за участі транспортних засобів марки «RENAULT MAGNUM» н.3. НОМЕР_5 з напівпричепом марки «SHMITZ» н.з. НОМЕР_6 під керуванням гр. ОСОБА_1 та «VOLKSWAGEN» н.з. НОМЕР_7 під керуванням гр. ОСОБА_2 , поліцейським Юскович Є.І. було некоректно зазначено місце зіткнення вищевказаних автомобілів в схемі ДТП, а саме пошкодження ТЗ «VOLKSWAGEN» н.з. НОМЕР_8 з лівого заднього боку, а зазначені пошкодження на транспортному засобі вказані в графі на зворотній частині схеми ДТП відповідають дійсності. З метою виконання постанови суду та з метою підтвердження місця скоєння ДТП до матеріалів адміністративної справи додано фото з місця пригоди.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що він паркувався задля розвантаження, вийшов із транспортного засобу, перевірив відсутність перешкод і продовжив рух, у цей час під`їхав з лівого боку в «мертвій зоні» та припаркувався автомобіль потерпілого для того щоб забрати посилку, і саме тому він не міг його помітити. Вказав, що схема місця ДТП, яка міститься в матеріалах справи не відповідає дійсним обставинам справи та характеру пошкоджень та просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його складу адміністративного правопорушення. Окрім того ОСОБА_1 подано суду письмові пояснення.

На підтвердження гіпотетичної вини ОСОБА_1 надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593095 від 16.02.2026 року, схема місця ДТП від 16.02.2026 року, письмові пояснення гр. ОСОБА_3 від 16.02.2026 року в яких останній вказав, що водій вантажного автомобілю зачепив його припаркований автомобіль в момент коли він хотів завантажувати свою посилку.

Як слідує з пояснень ОСОБА_1 , він паркувався задля розвантаження, вийшов із транспортного засобу, перевірив відсутність перешкод і продовжив рух, у цей час під`їхав з лівого боку в «мертвій зоні» та припаркувався автомобіль потерпілого для того щоб забрати посилку, і саме тому він не міг його помітити.

Однак, будь яких доказів на підтвердження обставин зазначених в протоколі, а саме факту ДТП суду надано не було, а саме не надано пояснення будь яких свідків, відеоматеріалів та фотоматеріалів моменту зазначено у протоколі події.

Тобто, до протоколу серії ЕПР1 № 593095 від 16.02.2026 року, не додано жодних доказів, які можуть бути безумовними доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП, що унеможливлює об`єктивний розгляд справи судом.

Виходячи зі змісту ст. ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

При цьому за змістом приписів КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, викладеної у чисельних рішеннях Суду («Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Швидка проти України» та інші) адміністративні правопорушення за своєю правовою суттю є кримінальними правопорушеннями, а тому і провадження у цих справах повинне проводитись за правилами, передбаченими для кримінальних правопорушень. Із урахуванням викладеного необхідно зробити висновок, що сутність правопорушення, яка викладається у протоколі про адміністративне правопорушення фактично є обвинуваченням у вчиненні діяння кримінально-правового характеру, висунення якого викликає у особи необхідність здійснення захисту. В зв`язку із цим до висунутого обвинувачення як нормами кримінального процесуального закону, так і нормами адміністративного законодавства висуваються певний ряд вимог, в тому числі і щодо конкретності цього обвинувачення.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол, що повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно з якими обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконав вимоги п. 10.1 ПДР, перед початком руху переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Беручи до уваги викладене, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, приходжу до переконання, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, сам протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, складений із суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі № 308/2819/26 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП – суду не відомий, до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Н.В.Наумова