Окрема думка від 03 травня 2026 р. у справі №297/3068/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Державна зрада

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №297/3068/25

Суддя: Кашуба А. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________________________________________________________________

Справа № 297/3068/25

О К Р Е М А Д У М К А

04.05.2026 м. Виноградів

04.05.2026 року Виноградівським районним судом Закарпатської області в складі головуючого – судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 21.04.2026 року про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2025 року за № 22025070000000030, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 199 параграфа 1 глави 18 розділу ІI КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У частині четвертій статті 199 параграфа 1 глави 18 розділу ІI КПК України закріплено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень частини другої статті 184 параграфа 1 глави 18 розділу ІI КПК України копія клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Згідно пункту 3 частини третьої статті 184 параграфа 1 глави 18 розділу ІI КПК України до клопотання додається підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

До клопотання не додано доказ вручення його копії обвинуваченому.

Відомості, наявні в копії розписки ОСОБА_5 від 23.04.2026 року, не виступають допустимим доказом з огляду на таке.

У відповідності до частини першої статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (частина перша статті 99 КПК України).

Згідно частини третьої статті 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони (частина п`ята статті 99 КПК України).

Відповідно до абзацу першого підпункту 5.26 пункту 5 національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144 «Про прийняття та скасування національних стандартів», відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Із врахуванням викладеного відомості, які містяться в копії розписки обвинуваченого, яку не засвідчено, не є доказом, отриманим у порядку, встановленому КПК України.

У відповідності до пунктів 2, 15 частини першої статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині першій статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно частин першої, другої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою подано без додержання вимоги пункту 3 частини третьої статті 184 КПК України, то на підставі засад законності та змагальності сторін кримінального провадження не підлягає задоволенню.

Суддя ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua