Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №753/1004/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1004/26

провадження № 1-кп/753/1318/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2026 р.

Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 22026101110000053 від 14.01.2026 з угодою про визнання винуватості від 17.03.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 (в режимі

відеоконференції),

представник служби у справах дітей ОСОБА_6 ,

представник ювенальної пробації ОСОБА_7 ,

законий представник обвинуваченого ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.

Відповідно до висунутого обвинувачення органом досудового розслідування, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 21 серпня 2025 року, у громадян України особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001016 (особи, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження) та ОСОБА_3 виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалу транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 21 серпня 2025 року, у месенджері Telegram вступив в переписку з невстановленою досудовим розслідуванням особою з нік-неймом « ОСОБА_8 ».

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 21 серпня 2025 року, в ході листування у месенджері «Telegram» особа з нік-неймом « ОСОБА_8 » запропонувала особі, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження здійснювати підпали транспортних засобів Збройних Сил України, інших військових формувань за грошову винагороду у розмірі 1500 доларів США, на що особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження погодилася.

Крім того, в ході листування у месенджері «Telegram» особа з нік-неймом « ОСОБА_8 » детально проконсультувала особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження щодо алгоритму дій для успішного вчинення підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, а саме: знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео підпалу даного автомобіля, місцевості розташування та після цього переслати вказані фото/відеоматеріали особі з нік-неймом « ОСОБА_8 ».

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 21 серпня 2025 року, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження залучив до реалізації вказаного злочинного умислу свого знайомого - громадянина України ОСОБА_3 , на що останній погодився.

Надалі, переслідуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_8 », точний час не встановлений, але не пізніше 21.08.2025, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 відшукали неподалік будинку за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 26-Б, автомобіль «Jeep Grand Cherokee», синього кольору, 2006 р.в., н.з. НОМЕР_1 , на кузові якого містилися розпізнавальні знаки у вигляді білих хрестів, та який на думку особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 належав Збройним Силам України.

Після відшукання даного автомобіля, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбали розпалювальну суміш для вчинення підпалу транспортного засобу.

В подальшому, 22.08.2025 приблизно о 02 год. 04 хв., особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_3 на виконання вказівки невстановленої особи з нік-неймом « ОСОБА_8 », діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи неподалік будинку за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 26-Б, маючи при собі заздалегідь підготовлені засоби для вчинення злочину, здійснили підпал автомобіля «Jeep Grand Cherokee», синього кольору, 2006 р.в., н.з. НОМЕР_1 , на кузові якого містилися розпізнавальні знаки у вигляді білих хрестів, що перебуває у користуванні військовослужбовця ЗС України - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого, транспортний засіб пошкоджено та завдано матеріальної шкоди на суму 219 818,26 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, 22.08.2025 приблизно о 02 год. 04 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 26-Б, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, здійснив дії, які полягають в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу.

За наведених обставин, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, за попередньою змовою, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.

17 березня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 , законно представника ОСОБА_11 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України. Також прокурор надав заяву потерпілого ОСОБА_9 про те, що шкода йому повністю відшкодована, і він не заперечує щодо затвердження угоди.

Захисник просила затвердити угоду, з огляду на її відповідність приписам закону.

Законний представник підтримала думку захисника.

Обвинувачений зазначив, що визнає свою винуватість в повному обсязі, буде виконувати свої зобов`язання та просив суд затвердити угоду.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та угоду про визнання винуватості, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з приписами ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 4 вказаної статті угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України згідно із п. 5 ч. 1 ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно умов даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Так, згідно даної угоди ОСОБА_3 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні; сприяти суду у дослідженні обставин вчинення даного кримінального правопорушення, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке ОСОБА_3 має понести за вчинені ним кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання та покладення обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, навчається в Київському вищому професійному училищі водного транспорту, відвідує гурток «Захист України», є неповнолітнім, який виховується в неповній сім`ї.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та неповнолітній вік особи. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При цьому судом на виконання вимог ст. 474 КПК України, з`ясовано, обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Перевіряючи дану угоду на відповідність інтересам суспільства, суд виходить з того, що угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний або суспільний інтерес), з іншого - підозрюваного або обвинуваченого.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення суспільного інтересу. В узагальненому вигляді суспільний інтерес являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

В угоді щодо суспільного інтересу не зазначається, разом з тим, при її укладанні прокурор зобов`язаний врахувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України).

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та підозрюваним, відповідають суспільним інтересам з огляду на наступне.

Затвердження угоди про визнання винуватості матиме вплив на усвідомлення іншими особами караності злочинних діянь, зокрема й кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, сприятиме прагненню суспільства до правомірної поведінки, гарантуватиме невідворотність покарання, а також забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру, адвокатів і суд.

Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України з метою виправлення останнього, а також сприятиме запобіганню повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

З огляду на повне та беззастережне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину в обсязі висунутого йому обвинувачення, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження по відношенню до обвинуваченого.

На переконання суду, характер та тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, особа винного, його ставлення до вчиненого, щире каяття вказує на його бажання виправитися.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених Кримінальним кодексом України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженого сторонами покарання.

Крім того, суд відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12.09.2025.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 174, 373, 374, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 березня 2026 між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді:

за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Зобов`язати ОСОБА_3 до ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи передбачені пробаційною програмою; пройти онлайн курс на платформі «Ed-Era» «Людина та держава. Правила гри».

Скасувати арешт накладений ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.09.2025.

Після вступу вироку в законну силу речові докази: пластикова пляшка з етикеткою «ОККО» порожня, пластикова пляшка з етикеткою «ОККО» з рідиною помаранчевого кольору, запальничка чорного кольору з назвою «Frog», які зберігаються в камері схову речових доказів Головного управління СБУ у м. Києві - знищити; кросівки біло-чорного кольору з чотирма білими смугами, захисника маска для обличчя, тканева, спортивна кофта чорно-білого кольору з капюшоном, спортивні штани чорного кольору з логотипом «Nike», мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 - залишити у власності ОСОБА_3 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, захиснику, законному представнику та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1