Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №727/4047/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4047/26

Провадження № 2-а/727/130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі: головуючого - судді Танасійчук Н.М,

за участю: секретаря судового засідання КремзелюкО.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Олійнич Ю.В., звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Позов мотивує тим, що 13.09.2024р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за результатами розгляду протоколу від 09.09.2024 року було винесено постанову №3870 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, правопорушення полягало в тому, що ОСОБА_1 будучи військовозобов?язаним і перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01.09.2024 р. по 09.09.2024 р., нехтував обов?язком повідомляти в семиденний строк до органу, де він перебуває на військовому обліку про зміну персональних даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження та у період проведення мобілізації протягом дії правового режиму воєнного стану.

Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова №3870 від 13.09.2024 у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки прийнята з порушенням чинного законодавства, законних прав та законних інтересів ОСОБА_1 прийнята з грубим порушенням КУпАП і тому не може залишатись в законній силі й підлягає скасуванню. Представник позивача звертає увагу суду на те, що розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП відбувся у відсутності ОСОБА_1 що суперечить вимогам ст.278 КУпАП, чим порушено його право на захист. При розгляді адміністративних справ керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні керуватися положеннями ст.145, 280 КУпАП. Відповідно до яких завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Натомість в порушення ст.ст.245, 251, 252, 278, 280 КУпАП начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не перевірено чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, повно і об`єктивно не з`ясувано обставини справи, не з`ясувано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також не з`ясувано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, належним чином не оцінено докази по справі. Вважає, що вище перелічені грубі порушення діючого законодавства свідчать про незаконність, необ`єктивність, упередженість працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 при складанні щодо ОСОБА_1 постанови №3870 від 13.09.2024 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вказані обставини, представник позивача просить суд скасувати постанову №3870 від 13.09.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25.03.2026 відкрито провадження у справі.

07.04.2026 р. на адресу Шевченківського районного суду м.Чернівці від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого вказано, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний під час особливого періоду не виконав обов`язку передбаченого абзацом 6 ч.2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тобто не уточнив свої облікові дані в період з 01.09 по 09.09.2024, що і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. З підстав вищевикладеного представник відповідача наголошує, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Відтак заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, надіславши клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд, прийшов до такого висновку:

Із копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Прилипче, Чернівецької області, Заставнівського району.

Із копії військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається що ОСОБА_1 21 грудня 2021 року на підставі указу Президента України від 24.02.2021 року №71/2021 звільнений (демобілізовний)

З довідки Заліщицького професійного училища №283 від 06.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 здобуває освіту в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Заліщицьке вище професійне училище»

Із копії постанови №38709 у справі про адміністративне правопорушення від 13.09.2024 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчининення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а саме у період з 01.09.2024 р. по 09.09.2024 р., знехтував обов?язком повідомляти в семиденний строк до органу, де він перебуває на військовому обліку про зміну персональних даних, чим порушив вимоги абзаців 5, 7 ч.3 ст.l, 4.8 ст. 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» від 25.03.1992 N?2232-XII та підпункту 8 пункту 1 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінсту Міністрів України від 30.12.2022 N? 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період." На підставі чого на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.

Дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку:

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У частині 3 ст.210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. (ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» )

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст.235 КУпАП)

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами (ст.251 КУпАП).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення без обов"язкової участі особи та, в якому, особі надається можливість надати пояснення з приводу правопорушення, що ставиться їй в провину.

Як вбачається із довідки Заліщицького професійного училища №283 від 06.09.2024 року навчальний заклад вніс відомості до єдиної Державної електронної бази з питань освіти про те, що ОСОБА_1 здобуває освіту в Державному професійнр-технічному навчальному закладі «Заліщицьке вище професійне училище»

Суд звертає увагу на те, що положення ст.210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банкам) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до реєстру вносяться відомості, визначені ст.6 цього Закону. Одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами ( у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями ( розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою ст.14 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Перелік органів, від яких органи ведення реєстру одержують відповідну інформацію, наведено у абзац 3-12 ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII. Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану – відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорії мігрантів- відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику - відомості, зазначені у пунктах 12, 13 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону – відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки – відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 ч.1 ст.7 цього Закону; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню – відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 ч.1 ст.7 цього Закону; Органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування. Визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури - відомості, зазначені у пункті 18 ч.1 ст.7 цього Закону; Державної судової адміністрації України – відомості, зазначені у пунктах 11, 19 ч.1 ст.7 цього Закону; Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України – відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб- підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м.Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузей академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробацій, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення, забезпечує формування державної політики у сфері архівної і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції відомості, зазначені у п.31 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни гарантій їх соціального захисту» - відомості, зазначені у п.22 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту – відомості, зазначені в п.29 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації – відомості, зазначені у п.30 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення – відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 ч.1 ст.7 цього Закону; Центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу – відомості зазначені у п.28 ч.1 ст.7 цього Закону; Централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 ч.1 ст.7 цього Закону; інших державних органі – держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань, оперативно-розшукової, контророзвідувальної та розвідувальної діяльності – відомості, зазначені у ч.1 ст.7 та у ч.1 ст.8 цього Закону.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст.2, 8-10, 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, ст.ст.2, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 286, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову №3870 від 13.09.2024р, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук