Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №646/392/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/392/26

№ провадження 2/646/1850/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка та відповідач мають сина, ОСОБА_3 , який проживає разом з позивачкою. Син навчається на денній формі навчання відокремленого структурного підрозділу «Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут»». Просить стягнути аліменти з дня звернення до суду до закінчення навчання.

Рух справи

Ухвалою судді від 05.02.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.. Призначено судове засідання.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив суд про причини неявки. Відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позивач не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

За таких обставин, за правилами ст.223 та ст.280 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності відповідача у заочному порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.01.2008 року, виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

07 листопада 2020 року ОСОБА_4 уклала шлюб зі ОСОБА_5 , в результаті укладення шлюбу прізвище дружини змінене на ОСОБА_6 . Вказане підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.11.2020 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Відповідно до довідки відокремленого структурного підрозділу «Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» №49 від 11.11.2025 року ОСОБА_3 дійсно є студентом 3 курсу денної форми навчання.

Дитина перебуває на утриманні позивачки. Доказів протилежного суду не надано.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, що продовжують навчання, є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд, зокрема, враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа № 199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.

У випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).

Такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року № 6-1296цс15, у постановах Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі № 622/373/16-ц, провадження № 61-1717 св 18, від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17, провадження № 61-39201св18.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач повинен виконувати обов`язок по утриманню сина та законом встановлено його обов`язок надавати йому матеріальну допомогу. Доказів того, що відповідач є непрацездатним, хворіє чи має на утриманні інших дітей до суду не надано.

У зв`язку з тим, що повнолітній ОСОБА_3 перебуває на денній формі навчання, позивач обґрунтувала в чому саме полягає потреба у матеріальній допомозі, а також враховуючи працездатний вік відповідача, відсутність відомостей про його доходи та про неможливість працювати, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання позову до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Щодо вимоги позивача про застосування мінімальної межі аліментів, то ст. 182 СК України, положеннями якої в силу ст. 200 СК України повинен керуватися суд, визначаючи розмір аліментів для повнолітніх доньки, сина, і встановлює мінімальну межу аліментів у вигляді 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не прожиткового мінімуму на одну особу, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування цього розміру, оскільки позивач досягла віку повної цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на один місяць.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.

Ураховуючи наведене, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за розгляд позовних вимог про стягнення аліментів, керуючись при цьому таким.

Виходячи з положень п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, вказана вимога має майновий характер.

Оскільки розмір аліментів залежить від майбутніх доходів відповідача, які на даний час суду невідомі, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір в мінімальному розмірі (на день звернення до суду), передбаченому для позовних вимог майнового характеру, а саме в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 19 січня 2026 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

В іншій частині відмовити.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя І.С. Блага