Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №186/1155/25 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 186/1155/25

Провадження номер № 2/0186/60/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Шахтарське

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Демиденко С.М.,

секретар судового засідання – Фадєєва Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарське в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень орендованого житла,-

У С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), відшкодування вартості невід`ємних поліпшень орендованого житла, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 , у вигляді встановлення металопластикових вікон у загальному розмірі 70 443 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22 лютого 2023 року між Позивачем (орендарем) та Відповідачем (орендодавцем) було укладено договір оренди квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В орендованій квартирі Позивач проживав разом зі своєю сім`єю, а саме дружиною та двома неповнолітніми дітьми.

Під час проживання у вищевказаній квартирі з метою покращення загальних побутових умов, Позивач за власні кошти здійснив встановлення металопластикових вікон на кухні та балконі. Необхідність встановлення металопластикових вікон у цих приміщеннях була зумовлена поганим станом вікон на кухні (там були встановлені дерев`яні вікна старого зразка) та їх відсутністю на балконі (не засклений балкон). У зв`язку з цим у квартирі постійно були протяги та вона не була придатна для нормального проживання зокрема у холодну пору року.

Про свій намір здійснити вищевказані поліпшення квартири у вигляді встановлення металопластикових вікон Позивач завчасно повідомив Відповідача (власницю квартири), на що остання надала свою згоду в усній формі.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем була укладена усна угода щодо здійснення поліпшень в орендованій квартирі за рахунок орендаря та орендодавець надала свою усну згоду на встановлення металопластикових вікон у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальна вартість проведених робіт по встановленню металопластикових вікон на кухні та балконі склала 70 443 грн, що підтверджується замовленням № 597 від 27.03.2023, замовленням № 645 від 25.04.2023 та чеком про оплату.

Під час проживання Позивача в орендованій квартирі Відповідач неодноразово зверталася до Позивача та його дружини з проханням надати їй грошові кошти в борг, на що останні погоджувалися. Після того як фінансовий стан Позивача погіршився і він більше не міг надавати позики Відповідачу, остання почала систематично відвідувати орендовану Позивачем квартиру, влаштовувати сварки та скандали, піднімати орендну плату, грубо та нецензурно висловлюватися щодо Позивача та його сім`ї, що стало підставою для розірвання договору оренди між Позивачем та Відповідачем.

Окрім того, варто зазначити, що Позивач під час проживання в орендованій квартирі сплачував борги Відповідача за комунальні послуги, що підтверджується повідомленнями на оплату послуг.

01 жовтня 2024 року Позивач, його дружина та діти з`їхали з орендованої квартири за адресою АДРЕСА_2 . У зв`язку з ним Позивач звернувся до Відповідача з проханням компенсувати витрати, понесені ним під час встановлення металопластикових вікон на кухні та на балконі, так як фактично встановлені вікна є невід`ємними поліпшеннями орендованої квартири. Проте Відповідач категорично відмовилася компенсувати вказані витрати, на будь-які прохання Позивача з даного питання реагує у грубій формі або взагалі ігнорує їх.

Позивач зазначає, що такі дії з боку Відповідача є незаконними, оскільки вона попередньо надала згоду на проведення поліпшень у своїй квартири та згідно із законом зобов`язана відшкодувати понесені наймачем витрати, у зв`язку з чим Позивач звертається до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, прохав позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

2. Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 відповідач не погоджується повністю, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами.

Насамперед відповідач зазначає, що жодних домовленостей саме з позивачем щодо найму квартири, умов проживання, проведення ремонту, встановлення вікон чи балконних конструкцій, а також щодо подальшого відшкодування будь-яких витрат, між нею та позивачем не було. Ані письмовий, ані усний договір найму житла між відповідачем та ОСОБА_1 не укладався. Фактично квартиру через оголошення знайшла дружина позивача, яка разом із дітьми була заселена до житла та проживала в ньому певний період часу. Саме дружина позивача вирішувала побутові питання, пов`язані з проживанням, та здійснювала оплату за проживання, а не позивач особисто. У зв`язку із цим твердження позивача про те, що між ним та відповідачем 22.02.2023 року було укладено договір оренди квартири, не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, між відповідачем та дружиною позивача дійсно на побутовому рівні обговорювалася можливість у майбутньому придбати вказану квартиру з подальшим викупом, однак такі розмови носили виключно попередній характер. Жодних домовленостей щодо істотних умов можливого продажу квартири, у тому числі щодо її вартості, порядку розрахунків, строків та інших істотних умов, досягнуто не було. Відтак будь-які посилання позивача на нібито існування домовленостей, які можуть покладати на відповідача обов`язок відшкодовувати вартість самовільно проведених робіт, є безпідставними.

Під час проживання у квартирі між позивачем та його дружиною виникли сімейні конфлікти. Зі слів дружини позивача, причиною погіршення їхніх відносин стала неналежна поведінка позивача, у зв`язку з чим вона була змушена звернутися до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області щодо стягнення аліментів на дітей (судовий наказ Шахтарського міського суду Дніпропетровської області у справі № 186/1239/23, провадження № 2-н/0186/75/23). Позивач належним чином аліменти не сплачував, що, зі слів його дружини, стало причиною її фінансових труднощів та неможливості своєчасно здійснювати окремі платежі. Відповідач, навпаки, не створювала штучних перешкод у користуванні житлом, а також допомагала дружині позивача у питанні захисту її прав щодо аліментів. Саме після цього між позивачем та відповідачем виник конфлікт, а поданий позов фактично є продовженням особистих претензій позивача до відповідача.

Що стосується тверджень позивача про встановлення металопластикових вікон на кухні та на балконі, то відповідач категорично заперечує наявність будь-якої домовленості з позивачем або з його дружиною про проведення таких робіт за рахунок відповідача чи з подальшим відшкодуванням їх вартості. Ні з позивачем, ні з його дружиною не погоджувалися обсяг робіт, їх вид, вартість, строки виконання, порядок розрахунків чи можливість зарахування цих сум у рахунок оплати за проживання. Будь-які дії щодо замовлення та встановлення балконних конструкцій або вікон були особистою ініціативою осіб, які фактично проживали у квартирі, без належного погодження з відповідачем як власником житла.

Жодна окрема угода щодо здійснення поліпшень спірного житла, визначення їх виду, обсягу, вартості, строків виконання, порядку оплати чи подальшої компенсації між відповідачем та позивачем не укладалася ні в письмовій, ні в усній формі. Отже, будь-які роботи, на які посилається позивач, могли бути виконані виключно з особистої ініціативи осіб, які фактично проживали у квартирі, та на їх власний ризик.

При цьому зі слів дружини позивача, кошти за балкон сплачувала саме вона, тоді як позивач лише оформлював відповідне замовлення. Таким чином, навіть за умови фактичного виконання будь-яких робіт, позивач не довів, що саме ним понесені відповідні витрати, а також не довів, що такі витрати були понесені на виконання будь-якої домовленості з відповідачем. Навпаки, зі слів дружини позивача, спочатку позивач вимагав кошти за балкон саме від неї, а вже після подальшого примирення між ними почав висувати аналогічні вимоги до відповідача.

Окремо слід зазначити, що долучені до позову документи самі по собі не підтверджують виникнення у відповідача обов`язку компенсувати позивачу 70 443 грн. Надані замовлення свідчать лише про оформлення певних виробів, однак не підтверджують погодження таких робіт власником житла. Більше того, серед поданих документів міститься чек від 09.05.2025 року з позначкою «тестовий чек», що саме по собі викликає обґрунтовані сумніви щодо належності, достовірності та допустимості такого доказу на підтвердження фактичної оплати саме спірних робіт.

Також заслуговує на увагу те, що подані самим позивачем скріншоти листування не підтверджують чіткої та однозначної згоди відповідача на проведення невід`ємних поліпшень із подальшим відшкодуванням їх вартості.

Навпаки, із зазначеного листування вбачається наявність між сторонами побутового конфлікту, претензій відповідача щодо стану квартири після проживання сім`ї позивача, факту виїзду без попередження, а також обговорення зовсім інших сум можливих взаєморозрахунків, що не мають жодного відношення до заявленої в позові суми 70 443 грн. Отже, подані позивачем матеріали не підтверджують ані існування усної домовленості про відшкодування, ані факту визнання відповідачем такого боргу.

Крім того, позивачем не вчинялося належних та документально підтверджених заходів досудового врегулювання спору. Будь-яка письмова претензія, вимога або пропозиція щодо врегулювання спору із зазначенням правових підстав, розрахунку заявленої суми та строку для її добровільного відшкодування відповідачу не надсилалася. Це також свідчить про відсутність належного врегулювання спірних правовідносин до звернення до суду.

Крім того, дружина позивача разом із дітьми виїхала з квартири, фактично залишивши її порожньою, без будь-якого належного повідомлення відповідача. Про те, що мешканці виїхали, відповідач дізналася від сусідів.

Після цього відповідач намагалася з`ясувати обставини виїзду та встановити контакт із позивачем та його дружиною, однак вони уникали спілкування та ігнорували звернення. Така поведінка свідчить не про наявність між сторонами домовленостей щодо компенсації будь-яких поліпшень, а навпаки - про їх відсутність.

Сам по собі факт виїзду з квартири без попередження також ставить під сумнів правдивість доводів позивача про те, що ним нібито були здійснені значні та погоджені з відповідачем поліпшення саме для подальшого користування житлом. Якщо б між сторонами дійсно існувала домовленість про проведення поліпшень, компенсацію їх вартості або хоча б зарахування відповідних витрат у рахунок проживання, особи, які фактично користувалися квартирою, не залишали б її раптово, без повідомлення власника та без будь-якого врегулювання взаємних розрахунків.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються виключно на односторонніх твердженнях позивача, не підтверджених належними доказами. Жодного договору найму між позивачем та відповідачем не існувало, жодної згоди відповідача на проведення невід`ємних поліпшень з наступним відшкодуванням їх вартості не надавалося, а всі дії щодо замовлення балкону та вікон були особистою ініціативою осіб, які фактично проживали у квартирі.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості нібито невід`ємних поліпшень є безпідставними. Відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень орендованого житла відмовити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, прохав у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що в період часу з 22 лютого 2023 року по 01 жовтня 2024 року Позивач, його дружина та діти за усною домовленістю з Відповідачем користувалися квартирою за адресою АДРЕСА_1 .

За час користування зазначеною квартирою Позивач замінив вікна на кухні та балконі зазначеної вище квартири за свій кошт. Загальна вартість проведених робіт по встановленню металопластикових склала 70 443 грн, що підтверджується замовленням № 597 від 27.03.2023, замовленням № 645 від 25.04.2023 та чеком про оплату.

Скріншотами листування дружини Позивача та Відповідача підтверджується, що між ними виник конфлікт з приводу користування квартирою та грошових коштів.

4. Оцінка доказів, аргументів учасників справи, норми права, застосовані судом та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 773 ЦК України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Згідно зі статтею 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за найм речі, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У статті 778 ЦК України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засадам (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Відповідно до ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З огляду на надані суду докази та встановлені на їх підставі обставини, суд приходить до висновку про відсутність доказів укладення договору оренди та надання орендодавцем згоди (у формі, передбаченій умовами укладеного договору оренди) на здійснення орендарем поліпшень об`єкта оренди, щодо свідчить про безпідставності вимог Позивача.

ВИСНОВКИ СУДУ

5. З огляду на встановлені судом обставини позовні вимоги не підлягають задоволенню.

5.1. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень орендованого житла – відмовити.

Судові витрати понесені ОСОБА_1 залишити за ним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: С.М. Демиденко