Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №175/13943/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13943/25

Провадження № 2/175/2768/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"08" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 175/13943/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа: Перша Краматорська державна нотаріальна контора до Краматорської міської ради про поновлення строку на вступ у спадщину та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Дніпровського районного суду Дніпропетровської області розглядається цивільна справа № 175/13943/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа: Перша Краматорська державна нотаріальна контора до Краматорської міської ради про поновлення строку на вступ у спадщину та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про поновлення строку на вступ у спадщину та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обґрунтуванні якої зазначено про те, ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ландсберг, район Хоентурм, Федеративна Республіка Німеччина, померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка тимчасово проживала там у статусі біженки. До початку війни в Україні вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема: трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно із заповітом, посвідченим державним нотаріусом Фареник О.О. 16.02.2019 року, реєстраційний номер у Спадковому реєстрі - 63774205, позивач є спадкоємцем частини спадкового майна. Однак у встановлений законом шестимісячний строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, позивач не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки на момент смерті матері перебував в Україні, а свідоцтво про смерть, видане органами влади Німеччини, отримав лише у травні 2025 року. Причиною пропуску строку стали об`єктивні обставини, а саме: війна в Україні; евакуація матері до Німеччини у статусі біженки; тривалий процес оформлення свідоцтва про смерть; велика відстань між Україною та Німеччиною; відсутність доступу до документів, необхідних для подання заяви. Після отримання свідоцтва про смерть 14.05.2025 року позивач особисто прибув до Німеччини, отримав документ наприкінці травня 2025 року, після чого звернувся до Першої Краматорської державної нотаріальної контори. Проте державним нотаріусом Уваровою Г.І. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропущений строк. На думку позивача, причина пропуску строку є поважною, що підтверджується документально. Тому у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини позивач просить суд встановити додатковий строк для здійснення усіх необхідних дій необхідних для вступу у спадщину.

Позивач у подав заяву та просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив суд ухвалити рішення з урахуванням позиції, яка викладена у відзиві на позовну заяву на розсуд суду, зазначив, що позовна заява подана з дотриманням вимог чинного законодавства, заперечень щодо позовної заяви немає, також у відзиві просив розглянути справу без участі їх представника.

Третя особа жодних заяв стосовно розгляду справ не подавала, на судовий розгляд не з`явилась, була повідомлена належним чином.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть (для пред`явлення до органів соціального страхування) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з заповітом, який зареєстровано в реєстрі за № 2-458 ОСОБА_2 заповіла належну їй на праві особистої власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а належну їй на праві особистої власності частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а все інше майно, яке буде належати їй на день її смерті за законом або за заповітом, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 55158690 від 16.02.2019 року, було зареєстровано заповіт № 63774205.

Згідно з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 488/02-31 від 05.07.2025 року, яку було видано Першою Краматорською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 пропустив строк для подання заяви про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1222, 1261, 1270, 1272 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа: Перша Краматорська державна нотаріальна контора до Краматорської міської ради про поновлення строку на вступ у спадщину та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини визнати поважним.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його матері – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ландсбергу, район Хоентурм.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Дніпровського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня прийняття рішення.

Суддя Н. С. Краснокутська