Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №610/1243/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1243/26

Провадження № 3/610/504/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року суддя Балаклійського районного суду Харківської області Тімонова Валентина Миколаївна, за участю: секретаря судового засідання Афоніної Д.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , неповнолітньої потерпілої – ОСОБА_3 , її законної представниці – Караченцевої О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Болгов Краснодарського краю, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , пенсіонера, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 з відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області до Балаклійського районного суду Харківської області надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою судді від 15.04.2026 зазначені справи об`єднано в одне провадження з присвоєнням справі єдиного номеру 610/1243/26, провадження № 3/610/504/2026.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВБА № 203273 від 18.03.2026, ОСОБА_1 15.03.2026 о 12.00 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї онуки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та виганяв з будинку, внаслідок чого завдана психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВБА № 203274 від 18.03.2026, ОСОБА_1 15.03.2026 о 12.00 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї онуки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та виганяв з будинку, у присутності неповнолітньої онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого завдана психічному здоров`ю дитини.

Дії ОСОБА_1 за вказаними фактами кваліфіковані: за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої; за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, вчинене стосовно малолітньої особи.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 15.04.2026 в судовому засіданні заперечував обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення та зазначив, що 15.03.2026 не виражався у присутності неповнолітньої онуки ОСОБА_4 нецензурною лайкою щодо онуки ОСОБА_2 . Вказав, що між ними виник конфлікт щодо домоволодіння.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 15.03.2026 між нею та її дідусем ОСОБА_1 виник конфлікт через домоволодіння, яке їй подарив її батько ОСОБА_5 , вони розмовляли на підвищених тонах.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 та її законний представник – ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомили про те, що 15.03.2026 ОСОБА_1 сварився з ОСОБА_2 через домоволодіння, вони розмовляли на підвищених тонах, а в цей час неповнолітня ОСОБА_7 знаходилась на другому поверсі будинку, тому можливо чула цей конфлікт.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обвинувачення до суду надані протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них: протокол прийняття заяви від 16.03.2026 ОСОБА_2 у якій зазначено, що ОСОБА_1 вчиняє з нею конфлікт на фоні цивільно-правових відносин, а саме не має бажання, щоб вона разом із сестрою та матір`ю проживали у будинку; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , з яких убачається, що конфлікт виник через домоволодіння, на підґрунті побутових проблем між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 розмовляв на підвищених тонах.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, вчинене стосовно малолітньої особи; за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Об`єктом цих правопорушень є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушень, передбаченого зазначеними статтями, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушень, зазначених у ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 ст. 1 цього Закону);

кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону);

особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону);

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено, чи викликали її дії будь-які наслідки, передбачені п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Отже, враховуючи обставини справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним та його онукою ОСОБА_2 через побутові проблеми.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з загальних принципів достатності, належності та допустимості доказів, суддя дійшов висновку, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-1 КУпАП, не доведено, тому провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 173-2, 247, 252, 280, 284-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 04 травня 2026 року.

Суддя В. М. Тімонова