Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №260/5182/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/5182/22 пров. № А/857/16725/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, постановлену суддею Іванчулинцем Д.В. у м.Ужгороді у справі № 260/5182/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства соціальної політики України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в меншому розмірі, ніж передбачено законом. Зобов`язано Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 08.03.2023.

Однак, тривале невиконання відповідачем рішення суду стало підставою звернутися до суду із заявою від 09 лютого 2026 року про зміну способу виконання рішення суду в справі №260/5182/22. Позивач просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке ухвалив Закарпатський окружний адміністративний суд від 06 лютого 2023 року у справі №260/5182/22 шляхом стягнення з Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь позивача нарахованих сум доплати щорічної допомоги до 05 травня 2022 року як учаснику бойових дій у розмірі, що становить 8179,00 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що невиконання відповідачем рішення суду у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань становить загрозу самій сутності інституту обов`язковості судових рішень та права на справедливий суд.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Разом з тим, Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також - Закон № 4094-IX), який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частин першої-третьої статті 378 КАС (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Тому суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду або ж відмовити у задоволенні відповідних вимог, не змінюючи при цьому його змісту.

Водночас, при розгляді вказаного питання суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Судом встановлено, що резолютивна частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 має зобов`язальний характер, а саме провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

Однак, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №260/5182/22, яке набрало законної сили, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу не виплачено донараховану на виконання рішення суду суму доплати допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в сумі 8179,00 грн (а.с.77).

Варто зазначити, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Конституційний суд України у рішенні від 25 квітня 2012 року у справі №12-рп/2012 зазначає, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Також, у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Відповідно до обставин даної справи, які визнаються учасниками справи, єдиною причиною невиплати позивачу нарахованих на виконання рішення сум є відсутність належного фінансування відповідача.

Однак, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків.

У аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення судом першої інстанції допущено порушення вимог процесуального закону.

За наведених обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, що має наслідком ухвалення нового судового рішення, яким заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення слід задовольнити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах встановленого статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, постановлену у справі № 260/5182/22, - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 260/5182/22 шляхом стягнення з Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 03192997) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у сумі 8179,00 (вісім тисяч сто сімдесят дев`ять) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді В. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк